Думка
Хрещатик навпроти мерії останні кілька тижнів став подібним до уквітчаного балкончику такої собі тьоті Соні з Крижополя – це коли через буяння недоречних квіточок в діжечках і горщиках нічого вже й не видно. Хоча ні, видно, – вздовж всієї центральної вулиці - свіжовстановлені туалети.
Все це з’явилось десь зо три тижні тому. Коли я вперше побачила цю картину, то була не просто вражена – мене, корінну киянку, яка народилась і виросла в Києві, пройняв біль.
Підіть самі в центр Києва і подивіться. А для тих, хто не має такої можливості, – розповідаю, який вигляд має зараз відрізок Хрещатику навпроти мерії. По обидва боки від сходів мерії встановлено по чотири чотириярусні пластикові темно-зелені вази-підвіски з бузковими “колокольчиками” (вибачте, не пам’ятаю, як вони називаються). Навпроти мерії вздовж проїжджої частини – ще чотири таких самих чотириярусних витвори. Але й це не все. Починаючи від колишнього магазину “Фарфор. Фаянс” і аж до ЦУМу навколо кожної недавно висадженої липки, встановлено по 6 керамічних вазонів з жовтогарячими та рожевими квітами. Таким чином “окольцовано” 15 дерев, тобто встановлено 90 вазончиків. Уявіть собі все це буяння на відрізку десь в двісті метрів?! І не лише – який воно має вигляд, а й скільки може коштувати...
Але й це не все. Там-таки навпроти мерії – з протилежного боку проїжджої частини Хрещатика між липками встановлено ще й 8 дебелих діжок з туями, які обсаджені тими самими “колокольчиками”. Одне лише те, що з діжок на тротуарну плитку постійно просочується вода, вже не додає естетики.
І, вже проходячи через Майдан, смикнулась від знайомого кольору – на всіх ліхтарях на Майдані Незалежності на рівні людського зросту висять такі самі вази с бузковими "колокольчиками", як і навпроти мерії. Ну, сміх крізь сльози та й годі.
Може, це в мене такі аж занадто високі естетичні забаганки, подумала я. І вирішила спитати своїх знайомих. Так от – жоден з них, а це люди різні за віком і фахом – не висловився схвально. Ніхто навіть не сміявся з того – всі були обурені несмаком і нахабством. “Оцей кошмар” – спільна оцінка. Навіть була спонтанна пропозиція створити рух за відновлення вигляду Хрещатика.
Але дісталося не лише парній стороні Хрещатика. Непарну сторону міська влада (я так розумію) обдарувала аж 5-ма новими стаціонарними туалетами. Слово честі – коли їх кілька тижнів тому почали встановлювати, всі вирішили, що це тимчасово – до днів Києва та футбольного матчу. Аж ні – все це виявляється, назавжди. Кажуть, що один такий будиночок коштує 1 мільйон гривень, тобто всі п’ять – 5 мільйонів. Ні фіга собі, даруйте на слові.
Але питання ще й в естетиці й доцільності. Так, можливо на вихідні і свята в центрі столиці не вистачає стаціонарних туалетів (платних в Глобусі, ЦУМі і коло метро і бесплатних у великих кафе, Будинку Профспілок, Українському Домі) і потрібно встановлювати додаткові. Але ж чи варто отак от “грубо и зримо”. Я – проти. Я впевнена, що і кияни, і гості столиці цілком задовольнилися б табличками із вказівкою, що туалет, скажімо, за рогом, десь у дворі, або в підземному переході.
Коли в самому серці Хрещатика, майже навпроти виходу з метро зрубали два каштани і замість того, щоб висадити нові, – встановили цей зелененький будиночок, я відчула жорстку нелюбов до мерії. Незважаючі на її турботу про фізіологічні потреби киян і гостей.
Крім того, мені, приміром, неприємно сидіти і відпочивати на каштановій алеї, коли повз мене час від часу заходять за потребою до зеленої будочки. А всі п’ять туалетів, між іншим, встановлені лише на непарній стороні: два – вздовж всієї каштанової алеї між готелем Дніпро і Майданом, один – коло виходу з метро Хрещатик, і ще два – на останньому кварталі перед Бесарабкою. Тоді вже питання, а що – на парній стороні Хрещатика (там, де між іншим розташований будинок КМДА) туалети не потрібні? Чи в мерії вирішили, що – з нашого боку – лише клумби, а клозети – десь через дорогу...
Може, хтось переконає мене, що все не так погано. Однак, поки що в мене лише кілька висновків:
Висновок перший. Із естетикою та турботою про зелені насадження в столичної влади – проблеми. Про естетику вище вже було. А вазончики навколо дерев в центрі міста встановлені просто на фігурні грати. Але ж, коли навколо розпечений асфальт, через ці грати коріння дерева дихає. І що тепер – знов через якийсь час замість засохлих дерев хтось у когось купуватиме нові (за бюджетні кошти, зауважу)?
Висновок другий. Питання якихось суттєвих змін у вигляді столиці, тим більше, в історичному центрі, потрібно виносити на міський референдум.
Висновок третій. Влада має нести відповідальність (фінансову і посадову) за неефективно витрачені кошти. Є ж розрахунки, скільки туалетів потрібно на певну кількість людей.
Висновок четвертий. Хтось, наближений до закупівель за бюджетні кошти, добряче заробив (хотілося б порахувати, у яку суму вилилося придбання квітів і клозетів із поправкою на доцільність такого придбання. А також – чиї фірми купували і продавали, за скільки, і чому саме вони залучені).
Висновок п’ятий. Київську міську владу треба міняти. Крапка.
Тетяна, м.Київ.
