Пан Янукович перед Новим роком, «на численні прохання і звернення трудящих», об`єднав свята, які він особисто і до указу не святкував. День Свободи, який українські громадяни відзначають 22 листопада, тепер перенесено на 22 січня - на День Соборності.
День Свободи, фактичний початок Помаранчевої революції, був визнаний святом указом Ющенка 2005 року. Він вводився «з метою затвердження ідеалів демократії і виховання почуття національної гідності».
Але прихильники Януковича нібито дістали Президента своїми зверненнями. Вони вже так утвердилися в ідеалах демократії та національної гідності, що в тверезому розумі та пам`яті завалили Адміністрацію Президента листами, в яких виступають проти свята. Пан Янукович послухав, почув кожного. Тепер ті, кому День Свободи дорогий, повинні відзначати його в День Соборності.
Я, як і більшість громадян, які ні про що таке Президента не просили, не засмутилася. Адже Віктор Федорович День Свободи і так не святкував. Даремно, між іншим. Тоді, до його судової реформи, в Україні був суд, в тому числі і Верховний. І це Верховний суд був настільки вільним, що не тільки приймав рішення про «третій тур» виборів, а й знімав судимості з високих політиків, визнаючи їх потерпілими від держави Україна. Хороші були судді. Але щоб свято не муляло очі, Віктор Федорович, переніс його на День Соборності.
Сам День соборності, 22 січня святкується в Україні ще з тих часів, коли нинішній Президент був директором автобази (спеціально перевірила у Вікіпедії). Він відзначається в день проголошення Акту Злуки - об`єднання українських земель у 1919 році. У 1990-му ми, будучи студентами з різних міст України, бралися за руки і створювали живий ланцюг, з`єднуючи два береги Дніпра. Ми так святкуємо цей день вже більше двадцяти років, і для цього нам не потрібні президентські укази.
Та й навіщо Президент для свят? От навіть новорічне президентське привітання на каналі ТVі обійшлося без першої особи... Від його імені виступив пародист.
Пародійний персонаж “одним з головних досягнень 2011 року вважає фактично завершену родинно-кланову реформу”: “Моя сім’я вже контролює міліцію, податкову, Генпрокуратуру, Нацбанк тощо… Як-то кажуть, усі життєво важливі для нас органи. Водночас дотриманий принцип соціальної справедливості. Ринат отримав контроль над електроенергетикою, Дмитро – облгази та хімію, Юра Іванющенко плідно працює у агросекторі. Ніхто, ніхто не залишився ображеним… Сини впевнено беруть в руки народне господарство… Ми не міняємо законодавство під одну людину, під одну людину ми міняємо Конституцію…”. І є тільки одна, за висловом пародійного персонажа, свята річ. Така ж свята, як будинок і сім`я - свобода слова. Хто не розуміє, тому Президент, не заздрить. І її, цю свободу слова не дасть чіпати. Сам так сказав. Спасибі йому.
Ну а нам з вами не варто розслаблятися. Через два з невеликим тижні в країні подвійне свято День Соборності та День Свободи. День єдності країни і День її самосвідомості. Велике свято, яке пройде не під патронатом Президента Януковича.
Маша Міщенко
