Підпишіться на нас в Google
Відомий як пагорб Монбеллан, розташований у Тоннері, на південний схід від Парижа, де знайшли мертвим "вербувальника", пов’язаного зі справою Джеффрі Епштейна, судячи з недавнього відкриття археологів, колись був домом для цілого міста.
Як пише Popular Mechanics, ця знахідка дає нове уявлення про методи міського розвитку, що існували раніше.
У заяві Французького національного інституту превентивних археологічних досліджень (Inrap) команда вчених зазначила, що вони виявили в Тоннері групи будівель із численними підвалами та майстернями. Очевидно, що галльська фортеця пізньої залізної доби I століття до нашої ери передувала римському заселенню та проживанню.
Зазначається, що нове відкриття на цьому місці - яке більше не є занедбаним, оскільки розкопки проводилися до початку будівництва нового житлового будинку - збігається з розкопками 2024 року, розташованими всього за 50 метрів від нього, під час яких також були виявлені фрагменти стародавнього Тоннера. Разом вони свідчать, що колись на цьому місці розташовувався щільно забудований, добре організований схил пагорба, повний затребуваної нерухомості.
"Розташування кількох будівель на крутих схилах пагорба Монбеллан свідчить про щільну й обмежену забудову", - заявили експерти.
Під час розкопок вони виявили свідчення різних етапів заселення. Заселення почалося в I столітті до н. е., коли галли використовували це місце як оппідум, або фортецю. Потім римляни захопили територію й перебудували її - іноді споруджуючи будівлі прямо на руїнах, а іноді збільшуючи щільність забудови. Місце залишалося популярним протягом Середньовіччя, але зрештою 1500 років безперервного заселення, мабуть, зійшли нанівець.
Знайдені на місці кераміка та монети свідчать про те, що організована громада мешкала на вершині пагорба ще до приходу римлян. Очевидно, крутий схил пагорба забезпечив таке бажане місце, хоча й вимагав ретельного планування, щоб розмістити всіх мешканців.
Що здивувало вчених
Цікаво, що найінтригуючішим відкриттям на даний момент є велика середньовічна споруда, яка колись складалася з кількох кімнат, включаючи підвал, у якому, за словами дослідників, досі збереглися "красиво зроблені кам’яні сходи", і яка перетинає стародавні ями. Розкопки також виявили розташований неподалік злегка піднятий підвал римської епохи.
Під час окремої знахідки команда виявила кімнату зі склепінчастим входом, який у якийсь момент обвалився в яму. Під час розкопок було виявлено клиноподібні камені, які колись утворювали арку, а залізні деталі, що досі затиснуті між каменями, свідчать про наявність дерев’яних дверей, які, ймовірно, позначали вхід.
Важливо, що на цьому місці також було виявлено поселення римської епохи - деякі зі збереженими стінами - та одну споруду з внутрішнім двором. Знахідки металургійного шлаку вказують на те, що в римську епоху тут діяла металообробна майстерня.
Команда заявила, що подальші розкопки дозволять повністю оголити споруди, можливо, виявивши додаткові функції будівель. Експерти сподіваються пролити світло на мінливу історію загубленого міста Тоннер, починаючи з галльської залізної доби і закінчуючи римською епохою та Середньовіччям.
Новини археології
У Римі представили публіці, як вважається, найбільший комплекс фресок і мозаїк часів Стародавнього Риму: йдеться про зображення морського міста, створене в I столітті нашої ери.
Артефакти виявили на території того, що свого часу стало найбільшим у світі комплексом громадських лазень.
