
Переговори з Росією дають результат, коли ти перебуваєш у сильній позиції. Президент США Дональд Трамп, можливо, нарешті опинився саме в такій позиції, пише старший науковий співробітник Центру миру та безпеки на Близькому Сході при Інституті Гадсона Людовік Гуд в статті для The National Interest.
Гуд поділився даними, що вже загинуло та поранено 2 мільони осіб, оскільки війна в Україні триває вже п’ятий рік, і її кінця не видно.
На його думку, геополітична ситуація також є похмурою. Президент Росії Володимир Путін дедалі більше переводить країну на воєнний стан, а ознаки гібридної війни проти європейських союзників з’являються майже щодня.
"Припинення "безглуздого вбивства" в Україні, як і слід було очікувати, було головним пріоритетом зовнішньої політики президента Дональда Трампа, коли він повернувся до Білого дому 19 місяців тому", - зауважив науковець.
Водночас, Гуд визнав, що протягом 2025 та 2026 років досягти прогресу так і не вдалося.
"Трампу пощастило, що конфлікт, який він назвав "війною Байдена", не перетворився на "війну Трампа", оскільки кількість загиблих стрімко зростала, а його посланці раз за разом поверталися з порожніми руками", - пише автор статті.
Посланці Трампа Стівен Віткофф і Джаред Кушнер зустрілися з Путіним у Кремлі та вперше відвідали Київ, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським.
"Приємно бачити, що Вашингтон знову долучився до процесу після місяців бездіяльності. Проте слід поставити під сумнів корисність "дипломатії челноків", якщо цей підхід залишається лише "наступом чарівності", спрямованим на Володимира Путіна", - вважає науковець.
Гуд висловив думку, що незважаючи на те, що між двома лідерами, здавалося б, панує взаємна повага, Путін раз за разом відхиляв пропозиції Трампа та його посланців, зокрема й ті, що стосувалися привабливих спільних економічних можливостей.
"Дипломатія, заснована на стимулах, принесла мізерні результати", - констатував науковець.
Однак, автор статті вважає, що для очільника Білого дому ще не пізно змінити хід подій і домогтися припинення воєнних дій, що покладе край кровопролиттю в Україні та Росії.
Він додав, що Україна могла б стати найважливішою перемогою адміністрації Трампа у сфері зовнішньої політики, якщо президент і його команда з питань національної безпеки змінять курс саме зараз.
"З кінця 2022 року лінія фронту на сході України практично не змістилася. Попри всі прогнози, Україна не тільки стримала військово переважаючого супротивника, а й проявила винахідливість, перенісши війну в російські міста та області за допомогою атак дронів на військові та енергетичні об’єкти", - йдеться в статті.
Гуд підкреслив, що Україна витримує жорстокі ракетні обстріли, спрямовані переважно на цивільні об’єкти, але ситуацію погіршує нестача засобів протиповітряної оборони.
Він вважає, що лише Сполучені Штати можуть привести обидва уряди за стіл переговорів, й цей факт мало хто може заперечити.
"Успіх Трампа у Венесуелі та його прагнення досягти позитивного стратегічного результату в Ірані – посилення тиску на розвалену економіку країни, тиск на таких союзників, як Китай, та збереження значної військової присутності в регіоні – є поразками для Росії, яка тривалий час була головним прихильником поваленого венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та режиму в Тегерані", - поділився науковець.
Тому, він вважає, що адміністрація Трампа повинна скористатися цими досягненнями та вести переговори з Кремлем з позиції сили.
Автор статті зазначив, що беручи за приклад кампанію тиску на Іран, Трамп повинен надати міністру фінансів Скотту Бессенту повну свободу дій для введення санкцій проти інших суб’єктів енергетичного та банківського секторів і, що не менш важливо, рішуче забезпечувати дотримання існуючих санкцій, зокрема щодо посередників із третіх країн – чи то китайських, індійських, чи турецьких. Демонстрація рішучості має вирішальне значення для посилення загального тиску на Кремль.
Удари України по об’єктах енергетики та іншій інфраструктурі в глибині Росії, зокрема в Москві, потенційно змінюють баланс сил у сфері стримування, підриваючи стратегічну глибину Росії.
Науковець вважає, що адміністрація Трампа повинна визнати цю нову динаміку та публічно заявити про готовність надати або продати Україні додаткові засоби дальнього удару, наприклад, ракети JASSM, ATACMS та Tomahawk.
Гуд додав, що Трамп також повинен чинити тиск на канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, щоб той нарешті надіслав Україні ракети Taurus.
"Трьом країнам (Україні, Росії та США) необхідно налагодити постійний переговорний процес на середньому рівні, що включатиме "челночну дипломатію" США між Києвом і Москвою, а також регулярні переговори у Швейцарії чи в іншому підходящому місці", - пише автор статті.
На думку Гуда, успіх в Україні цілком можливий. Обом сторонам потрібен вихід із ситуації; ніхто не заперечує, що лише Америка здатна керувати цим процесом.
Він додав, що адміністрація Трампа може знову долучитися до процесу, продемонструвавши силу та рішучість через поновлення економічного тиску на Росію та цілеспрямовану військову підтримку України.
Візит посланців Трампа до Києва: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що європейські посадовці, обізнані із ситуацією розповіли Bloomberg, що європейські та американські чиновники змирилися з тим, що війна в Україні триватиме й наступного 2027 року. Вони визнали, що що остання мирна ініціатива США не дала жодних результатів у перемовинах з російським диктатором Володимиром Путіним. Прогнозується,що президент РФ планує посилити атаки на Україну впродовж зими, аби перевірити її опір та рішучість союзників Києва. Один зі співрозмовників повідомив, що план Росії на найближчі шість місяців полягає у посиленні атак по енергетичній та теплоенергетичній інфраструктурі України, аби зробити життя цивільних нестерпним.
Також ми писали, що на думку Le Monde, участь представників Франції, Німеччини та Великої Британії на зустрічі в Києві зі спецпосланцями Трампа стала важливим сигналом після того, як європейські представники були фактично відсторонені від деяких попередніх раундів переговорів. У Європі наполягають, що не можна ухвалювати рішення щодо майбутньої архітектури безпеки континенту без повноцінної участі європейських держав. Значну частину переговорів у Києві присвятили ситуації, у якій Україна може опинитися взимку. Зеленський заявив, що Київ розраховує на підтримку європейських партнерів, якщо війна триватиме й у холодний період.