У радянських їдальнях був свій неповторний дух - його можна було почути за версту. Ці запахи, звуки і смаки досі пам'ятають мільйони. Їжа була простою, ситною і майже задарма, а заклади громадського харчування - обов'язковою частиною життя радянського громадянина. Що їли в їдальнях СРСР, і чому ті обіди досі викликають ностальгію - розповідаємо далі.
Скільки коштував обід у їдальні в СРСР, і що було в меню
Багато хто досі згадує часи та звички родом із Радянського Союзу. Один із таких моментів - радянська їдальня. Говорять про неї і добре, і не дуже, але обов'язково з ностальгією. У чому ж був феномен радянського громадського харчування?
У Радянському Союзі стояло завдання: нагодувати робітничий клас, щоб він не витрачав час на приготування їжі. Тому десь на початку 20-х років минулого століття з'явилися їдальні. Вони були практично при кожній організації, підприємстві, а на заводах - в обов'язковому порядку. У їдальнях пропонували нехитрі страви, які не завжди були високої якості, але основна мета була досягнута - народ ходив нагодований, і при тому за копійки.
Меню їдальні СРСР було таким:
- перше - борщ, суп харчо, курячий суп, рибний суп, розсольник, солянка;
- друге - на гарнір йшли макарони, зокрема й "По-флотськи", пюре, каші, тушкована капуста, з м'яса пропонували котлети, гуляш, печеню з яловичини, котлету по-київськи, іноді були вареники, пельмені;
- третє - компот, чай, кисіль, какао, солодкі пиріжки і булочки.
Вівторок і четвер у їдальнях були рибними днями.
Цікаво, що страви з цільних шматків м'яса - наприклад, ті ж відбивні - зустрічалися нечасто. Годувати чистим м'ясом було економічно невигідно, та й кухарям треба було щось узяти додому. У котлетах часто було багато хліба, причому чорного. Але ці котлети, за словами очевидців, були надзвичайно смачними, і багато хто досі намагається повторити вдома їхній смак.
Хліб у котлетах був не єдиним мінусом радянського громадського харчування. Деякі згадують, як м'ясо у стравах замінювали кістками, а на жирі смажили нескінченну кількість разів (хоча зараз теж так роблять). Десертів, як таких, у радянських їдальнях не було. Були пиріжки і булочки, про які говорили вище, пампушки, іноді на десерт брали сметану в склянці і їли її з булочкою - ситно і недорого.
Скільки коштував комплексний обід у СРСР
Напевно, ще більшу ностальгію, ніж самі страви у радянській їдальні, викликає їхня вартість. Річ у тім, що на 1 карбованець можна було наїстися досхочу, а звичайна вартість комплексного обіду не виходила за межі 80 копійок.
Судіть самі: якщо говорити про те, скільки коштував борщ у СРСР, то в їдальні це було 20-25 копійок, друге можна було взяти за 30-35 копійок, компот/чай - 5-7 копійок. У заводських їдальнях робітники і зовсім їли за півціни. За хліб брали чисто символічно 1 копійку, але часто він узагалі був безкоштовним. Сіль, чорний мелений перець, гірчиця - все це стояло на столах і теж безкоштовно. Комплексний обід завжди був дешевшим, ніж страви окремо.
Щоправда, і зарплати тоді були зовсім інші, про що іноді забувають, згадуючи радянську дешевизну. З іншого боку, за тих доходів харчування в їдальні справді було недорогим - на місяць (тобто, за 21 робочий день) це становило приблизно 1/4 або 1/5 частину зарплати робітника.
Харчуватися в радянських закладах громадського харчування, за всіх його недоліків, було вигідно, тому туди йшли практично всі. Хоча "знавці" не заходили до їдальні раніше 11 ранку - на сніданок зазвичай подавали вчорашню розігріту їжу. До речі, та сама "розігріта" картопля-пюре зі скоринкою, як у Союзі, донедавна була і в меню сучасних ресторанів. Щоправда, просили за неї далеко не радянську вартість - ностальгія нині коштує дорого.
Раніше ми розповідали, які були ціни в ресторані СРСР, і скільки там коштував обід.
