Підпишіться на нас в Google
США та Росія використовують принципово різні підходи до створення бойових вертольотів, що відображає відмінності у їхніх військових доктринах та баченні ролі армійської авіації на полі бою. Про це йдеться у публікації видання WioNews.
Автори публікації зазначають, що російські конструктори традиційно роблять ставку на швидкість, вогневу міць і здатність діяти безпосередньо в зоні бойових дій. Одним із найвідоміших прикладів такого підходу є вертоліт Мі-24, який розроблявся як ударна машина для стрімких атак. Автор зазначає, що такі вертольоти здатні розвивати швидкість понад 300 км/год і виконують роль своєрідної "літаючої артилерії", яка проривається крізь оборону противника.
У матеріалі наголошується, що головний акцент російської інженерної школи робиться на агресивному наступальному застосуванні, а не на тривалому зависанні над полем бою. За словами автора, машини цього типу покладаються насамперед на швидкість і потужне озброєння.
Окрему увагу в публікації приділено живучості російських вертольотів. Зокрема, модель Мі-35 отримала посилений захист екіпажу: титанова бронекапсула захищає пілотів від вогню зі зброї калібру 12,7 мм і вибухових боєприпасів.. Такий підхід, пише автор, дозволяє машинам ефективніше діяти в умовах інтенсивних ближніх боїв.
Ще однією особливістю російської концепції є поєднання ударних і транспортних функцій. У статті нагадується, що стандартний Мі-24 здатний перевозити до восьми повністю озброєних військовослужбовців, одночасно забезпечуючи їм вогневу підтримку. Це помітно відрізняється від американського підходу, де існує чітке розділення на транспортні та ударні вертольоти.
Загалом вертольотобудування в США іде за зовсім іншим баченням бойових машин. Як розповідає автор, американський AH-64 Apache фактично є високотехнологічною платформою з великою кількістю цифрових систем. Завдяки сучасним датчикам вони можуть ховатися за рельєфом і уражати цілі з безпечної відстані.
У публікації підкреслюється, що для американської концепції ключовими є точність і ситуаційна обізнаність. Apache також має бойовий радіус близько 480 км і оснащений 30-мм автоматичною гарматою, яка інтегрована із системою відображення даних на шоломі пілота.
Таким чином, підсумовує автор, російські бойові вертольоти створюються як швидкі та добре броньовані ударні машини для безпосередньої підтримки військ, тоді як американські моделі орієнтовані на високоточне ураження цілей завдяки сучасній електроніці та цифровим системам управління.
"Військові гелікоптери США та Росії мають разюче різні конструкції. Америка покладається на цифрові датчики та тактику зависання, тоді як Росія будує швидку, важкоброньовану літаючу артилерію", - підсумовує автор публікації.
Інші цікавинки про зброю
Як писав УНІАН, винищувачі здатні літати в перевернутому положенні завдяки симетричним крилам, але цей маневр обмеженй у часі через особливості роботи двигуна та системи живлення.
Зазвичай літак може залишатися догори дригом не більше 30–60 секунд, адже паливо й мастило перестають надходити під дією сили тяжіння. Такий маневр використовується як агресивний бойовий прийом і виконується лише короткими відрізками часу, щоб уникнути ризику для літака та пілота.
