Підпишіться на нас в Google
Згідно з дослідженнями, до 50 років помітне випадання волосся спостерігається у половини чоловіків, і з віком ця частка збільшується. Це явище – справжня біологічна загадка. Якби втрата волосся була справді невигідною, то логічно, що природний відбір мав би поступово усунути цю особливість. Однак облисіння зберігається в популяціях і передається з покоління в покоління.
Біолог Скотт Треверс у статті для Forbes пояснив механізм облисіння та припустив, які еволюційні процеси стоять за цим явищем.
Чому відбувається облисіння у чоловіків
Медична назва цього стану – андрогенна алопеція. Головну роль тут відіграє дигідротестостерон (ДГТ) – більш активний гормон, який виробляється організмом із тестостерону.
У генетично схильних чоловіків волосяні фолікули на маківці та скронях реагують на ДГТ поступовим зменшенням розмірів – цей процес називається мініатюризацією. У ході кожного циклу росту утворюється все коротше й тонше волосся, доки фолікул не починає виробляти лише ледь помітний пушок. Як правило, фолікули не гинуть повністю; вони просто перестають виробляти те густе волосся, яке росло раніше.
Андрогенний парадокс у чоловіків
Цікаво, що одні й ті ж гормони сприяють витонченню волосся на голові, але при цьому роблять густішим волосся на бороді та тілі. Дерматологи іноді називають це андрогенним парадоксом: волосяні фолікули на різних ділянках тіла реагують на одні й ті самі гормональні сигнали протилежно.
Цей парадокс є ключем до розуміння основної еволюційної теорії, що пояснює облисіння.
Еволюція допомагає молодим
Андрогени відіграють важливу роль в організмі молодого чоловіка: вони сприяють росту м’язів, зниженню тембру голосу та розвитку ознак, пов’язаних із конкуренцією за право на розмноження. Гени, що підсилюють дію андрогенів, можуть бути корисними в молодості, навіть якщо через десятиліття вони завдають певної шкоди.
Еволюційні біологи називають це явище антагоністичною плейотропією: один ген має кілька ефектів, частина з яких корисна на початку життя, а частина – шкідлива в більш пізньому віці. При цьому природний відбір надає більшого значення раннім перевагам, ніж пізнім недолікам, тож ознаки, що допомагають виживати й розмножуватися в молодості, з більшою ймовірністю передаються наступним поколінням.
З цієї точки зору облисіння – не стільки адаптація, скільки побічний ефект, який у природи не було вагомих причин усунути.
Важливо й те, що з медичної точки зору облисіння практично нешкідливе. Само по собі воно не загрожує безпосередньо виживанню чи репродуктивній функції.
Облисіння як соціальний сигнал
Існує й інша версія, згідно з якою облисіння може мати соціальне значення. У дослідженні 1996 року припускалося, що відступаюча лінія росту волосся є надійним індикатором віку та зрілості. З цієї точки зору лисина слугує сигналом про те, що чоловік уже пройшов пік конкуренції, властивої молодості; можливо, таку людину сприймають як мудрішу, соліднішу або менш небезпечного суперника.
Однак гіпотеза про "сигнальну функцію" лисини вважається цікавою, але не доведеною.
Раніше біолог пояснив, коли і чому в ході еволюції у людей сформувалися брови.
