У Радянському Союзі Новий рік вважався одним із найважливіших свят. Саме до цієї дати радянські господині намагалися "дістати" найкращі продукти та приготувати улюблені страви, щоб зустріти прийдешній рік у достатку. Дізнайтеся, що якщо на Новий рік в СРСР і чому.
Як готувалися до нового року в СРСР - що готували радянські господині
Важливо розуміти, що накривали на стіл у СРСР багато людей. Звісно, від становища людини в суспільстві, від її соціального статусу та рівня зарплати залежав асортимент закусок і страв, проте навіть небагаті сім'ї намагалися зробити все, щоб радянський новорічний стіл був справді святковим і, якщо не "ломився від страв", то хоча б тішив своїм розмаїттям. Так, господині подавали кілька традиційних страв.
Запечене м'ясо
Головним героєм новорічного столу мало бути гаряче - це могло бути будь-яке м'ясо, але найчастіше - птиця, а саме - курка. Її фарширували на свій смак, натирали сіллю, гірчицею, часником, іншими спеціями, що були під рукою, і запікали в духовці. Заможніші люди могли як м'ясне гаряче подавати качку, гуску, дичину або свинину.
Холодець
Святковий стіл у СРСР був би неможливий без холодцю - ця страва стала традиційною для новорічних свят. Здебільшого тому, що готується вона доволі довго і важко, тож, знайти час і витратити сили здавалося доречним і можливим тільки заради великого торжества. У найбюджетнішому варіанті холодець готували з курки, також клали моркву, часник, хрін і перець горошком. Однак класичним варіантом вважалася страва зі свинячих ніжок, вух, яловичих кісток. Часто холодець виходив каламутним, особливо за тривалого варіння та відсутності звички освітлювати бульйон.
Салат "Олів'є"
Якщо запитати у будь-якої людини, яка застала часи Радянського Союзу, про те, які салати робили на Новий рік у СРСР, вона відразу ж згадає про "тазик Олів'є". Ця фраза стала ім'ям прозивним. Дефіцитні продукти, на кшталт зеленого горошку і ковбаси, у звичайний час дістати було непросто, тому такий салат можна було дозволити собі тільки на велике свято. Звісно, з оригінальним французьким рецептом радянська інтерпретація не має нічого спільного, проте на смак страва дуже сподобалася людям, і саме в такому вигляді багато хто готує її й досі.
Салат "Оселедець під шубою"
Ще один фаворит новорічного столу в СРСР - салат "Шуба". Популярності він набув лише в 70-ті, і тоді майже у кожної радянської господині був свій перевірений рецепт. У класичному варіанті до складу салату входить оселедець, морква, картопля, майонез, буряк, яйця і ріпчаста цибуля, але деякі громадяни СРСР додавали терте яблуко або часник. У періоди дефіциту майонез нерідко готували вдома.
Із цим салатом пов'язана цікава легенда, яка з'явилася якраз на піку популярності страви. Байка свідчила, що "Шуба" уособлює радянський лад, де оселедець - це робочі люди, коренеплоди - селяни, буряк - червоний прапор, а майонез - нагадування про революцію.
Салат "Мімоза"
Наступна страва, яка не втрачає своєї популярності й досі, - красивий салат "Мімоза", що готується з рибної консерви. Подобався він людям, найімовірніше, тому, що по-перше, він дуже жирний і ситний, а отже, одним салатом можна нагодувати велику кількість гостей. По-друге, смак був незвичним - консерва в поєднанні з яйцями, овочами і майонезом створювала незвичайний гастрономічний ансамбль.
Радянське шампанське, мандарини та ікра
Ці три продукти з'являлися на столах радянських громадян тільки в новорічні свята. Такого асортименту алкогольних напоїв, як зараз, не існувало, і тому єдине доступне шампанське (а точніше - ігристе вино) називалося "Радянське", його пили переважно жінки, тоді як чоловіки віддавали перевагу горілці або коньяку.
Мандарини теж були доступні не всім, і опинялися на полицях магазинів лише взимку. Розбирали їх швидко, як дефіцитний товар, тому у багатьох людей, які застали минулу епоху, смак мандаринів асоціюється з Новим роком.
Про ікру і говорити не варто - у наш час її можна купити в будь-якому супермаркеті будь-якої пори року, якщо дозволяють фінанси. В СРСР ікру потрібно було "діставати", просто так придбати заповітну баночку пересічна людина не могла, саме тому бутерброди на білому хлібі або батоні з вершковим маслом і крупинками чорної ікри вважалися верхом розкоші й ознакою високого достатку сім'ї, в якій на стіл подали таку закуску.
