
У 1940 році вчені створили унікальну капсулу часу, яку відкриють лише через кілька тисяч років. Це приміщення називається "Склеп цивілізації" (Crypt of Civilization) і розташоване в США під територією Університету Оглторп в Атлаті. Його відкриття заплановано на 28 травня 8113 року.
Як пише dailygalaxy.com, ініціатором проєкту став Торнвелл Джейкобс – священнослужитель, письменник і педагог. У середині 1930-х років, вивчаючи давню історію, Джейкобс побачив важливу проблему: історики могли відтворити відомості про війни, правителів і пам’ятки, проте багато аспектів повсякденного життя людей у стародавніх цивілізаціях залишалися загадкою.
Вибір року відкриття капсули не був випадковим. У той час історики вважали 4241 рік до н. е. – передбачуваний початок єгипетського календаря – найранішою точно встановленою датою в історії. Відрахувавши від неї 6177 років до 1936 року, Джейкобс додав такий самий часовий відрізок у майбутнє – так вийшов 8113 рік н. е., а його власне покоління опинилося рівно посередині цього періоду.
Басейн, що став усипальницею
Джейкобс зупинив свій вибір на старому плавальному басейні, розташованому під будівлею "Фібі Херст Холл" – гранітній споруді, зведеній на корінних породах Аппалачських гір. Басейн уже мав водонепроникну основу, а сам Джейкобс розраховував, що будівля над ним простоять від двох до п’яти тисяч років. У період з 1937 по 1940 рік робітники переобладнали занедбаний басейн у камеру розміром приблизно 6 × 3 × 3 метри. Команда помістила безліч предметів у контейнери з нержавіючої сталі зі скляним внутрішнім покриттям, заповнені азотом – з розрахунком на те, що це сповільнить руйнівний вплив часу.
Що поклали в капсулу часу
Фотограф Томас Кіммвуд Пітерс зняв понад 640 000 сторінок мікрофільмів, що містять понад 800 творів. Серед них були Біблія, Коран, "Іліада" Гомера та "Пекло" Данте. Пітерс не був до кінця впевнений, що мікрофільми проіснують тисячоліття, тому про всяк випадок додав копії, виконані на тонких металевих пластинках.
У сховище також помістили друкарську машинку, касовий апарат, радіоприймач і п’ять телевізійних електронно-променевих трубок. Там опинилися записи співу птахів, картопледробарка, шматок мила у формі бика, два манекени та вміст жіночої сумочки.
Тут також знаходиться іграшковий Дональд Дак, дитячий конструктор Lincoln Logs, мухобойка, оригінальний сценарій фільму "Звіяні вітром".
Поряд із голосами Гітлера, Сталіна, Муссоліні, Чемберлена та Рузвельта там були записи моряка Попая та чемпіона з кликання свиней.
Пітерсу належало вирішити ще одне завдання: як люди у 8113 році зможуть скористатися цими матеріалами? Він оснастив камеру проекторами та пристроями для читання мікрофільмів, а також обладнанням для прослуховування записів. На випадок, якщо в майбутньому не буде електрики, було передбачено генератор, що працює від вітряка. А для перегляду мікрофільмів без використання техніки він додав семикратну збільшувальну лупу.
Одну категорію предметів виключили навмисно: ніякого золота, срібла чи коштовностей. Джейкобс і його команда не хотіли, щоб цінні речі стали для когось спокусою відкрити камеру раніше призначеного терміну.
Усі предмети були отримані в дар. Серед тих, хто зробив свій внесок, – король Швеції Густав V та компанія Eastman Kodak.
Церемонія опечатування відбулася навесні 1940 року. Джейкобс записав послання для тих, хто колись відкриє цю камеру: "Світ ховає нашу цивілізацію назавжди, і тут, у цьому склепі, ми залишаємо її вам". Потім двері заварили.
У наступні десятиліття про склеп практично забули. У 1970 році студент Університету Оглторп Пол Хадсон випадково виявив його, повернувши забутий проєкт у поле зору громадськості.
А в 1990 році "Книга рекордів Гіннеса" назвала цей склеп першою успішною спробою зберегти свідчення про цивілізацію для майбутніх поколінь. Сьогодні відвідувачі можуть підійти до сталевих дверей, але увійти всередину не можна.
Раніше вчені знайшли у середньовічній вбиральні зошит, якому понад 700 років.