Хіміки відкрили рецепт унікальною формули олійної фарби, якою користувалися такі митці-генії свого часу, як Рембрандт та Леонардо да Вінчі.
Зокрема, саме його використав італійський художник да Вінчі, щоб згодом прославитися на весь світ таємничою посмішкою своєї "Джоконди" (картини, також відомої, як "Мона "Ліза"). Відповідне дослідження опублікував журнал Американського Хімічного Товариства в середу, 11 жовтня.
Під поверхню основного шару фарби картини "зазирнула" команда вчених та мистецтвознавців з Франції та Британії. Вони вважають, що Леонардо використовував у роботах свій власний хімічний рецепт фарби, як базовий шар на картинах, написаних на панно із тополі.
Автор дослідження та хімік Віктор Гонсалес заявив, що різноманітність робіт - одна з однак, яка властива картинам да Вінчі.
"Він був людиною, яка любила експериментувати, і кожна з його картин абсолютно інша технічно. У цьому випадку цікаво побачити, що справді існує певна техніка для основного шару "Мона Лізи"", - вказав він.
Йдеться про рідкісну сполуку речовин з використанням "плюмбонакриту" - продукт оксиду свинцю, який виявили у першому шарі культової роботи. На думку вчених, цей компонент Леонардо використовував для згущення фарби. Завдяки цьому, вона швидше висихала на полотні.
Зокрема, за допомогою синхротронного випромінювання було проаналізовано фрагмент фарби, який виходив з верхнього правого краю "Мона Лізи". Тоді вчені й дійшли висновку, що Леонардо, ймовірно, додавав плюмбонакрит до своєї фарби.
"Плумбонакріт - це справді залишок його рецепту. Це перший раз, коли ми можемо підтвердити це хімічним шляхом", - заявив Гонсалес.
За його словами, відповідний хімікат також знайшли у роботах Рембрандта (йдеться про полотна, які художник завершив у Нідерландах у 17 столітті).
Це свідчить про те, що рецепт, яким користувався да Вінчі, можливо, передавався століттями, адже був надзвичайно "хорошим" для тих часів.
В дослідженні також описаний рецепт "індивідуальної фарби" да Вінчі: шляхом нагрівання він розчиняв порошок оксиду свинцю (він має помаранчевий колір) у лляній або горіховій олії й, за підсумком, створював нову суміш - пасту золотистого кольору, яка мала густішу консистенцію та скоріше висихала.
"Ви отримуєте олію дуже гарного золотистого кольору, яка тече, наче мед", - вказав Гонсалес.
За словами хіміка, наразі картина "Джоконда" все ще ховає від очей людства чимало таємниць: досі достеменно не відомо, яку саме жінку зобразив да Вінчі в образі "Мона Лізи". Водночас Гонсалес сподівається, що з часом вченим вдасться знайти на це відповідь. Наразі "ми ледь дряпаємо поверхню" секретів "Джоконди", вказав він.
Розкрито секрет одного з образів картини да Вінчі "Спаситель світу"
Раніше вчені з'ясували, що хотів втілити легенда епохи Відродження Леонардо да Вінчі в образі "прозорої кулі", яку він намалював в руках Христа на картині "Спаситель світу".
Вважається, що за свого життя да Вінчі був "одержимий" дослідженнями у сферах оптики та можливостей світла. Тому він вдався до незвичного прийому, щоб наділити Христа та його кулю "чудодійними" властивостями.
