Мікроскопічного черв'яка, який пролежав замерзлим у землі Сибіру приблизно 46 000 років, повернули до життя в сучасній лабораторії, пише Еcoticias.
Як йдеться у дослідженні, опублікованому в PLOS Genetics, цей експеримент показує, що деякі тварини можуть зупинити життя на час, довше, ніж за вся історія людства.
Нематоду Panagrolaimus kolymaensis знайшли в норі скам'янілого гризуна, закопаній приблизно в 40 метрів під поверхнею поблизу річки Колима. Радіовуглецевий аналіз рослинного матеріалу з того ж шару свідчить про те, що ґрунт залишався замерзлим з кінця плейстоцену, близько 46 000 років тому.
Після розморожування істоти рухалися, харчувалися і навіть давали потомство в лабораторних умовах, а це означає, що первісна тварина вижила в стані спокою протягом десятків тисяч років.
"Вічна мерзлота працює як природний глибокий морозильник. Це ґрунт, який залишається на рівні нуля або нижче нього щонайменше два роки поспіль, часто набагато довше, і в ньому може зберігатися все: від кісток тварин до мікробів і насіння", - пояснили автори.
Але оскільки Арктика нагрівається швидше, ніж у середньому по світу, цей морозильник починає відкриватися. Вчені попереджають, що танення вічної мерзлоти може вивільняти величезну кількість накопиченого вуглецю у вигляді вуглекислого газу та метану, а в деяких випадках можуть прокинутися також довго сплячі мікроби та віруси.
Як же цей черв’як вижив?
Відповідь криється у стратегії, відомій як криптобіоз, коли організм майже повністю вимикає свій метаболізм, коли умови стають занадто сухими, занадто холодними або іншими несприятливими.
Тихоходки, коловертки та кілька видів нематод вже відомі цією здатністю, яка дозволяє їм переживати надзвичайні труднощі, поки не повернуться вода та тепло.
Але раніше найдовші підтверджені криптобіотичні записи про нематоди вимірювалися десятиліттями, а не тисячоліттями. Один антарктичний вид вижив у замороженому моху близько двадцяти п'яти років, а інший вид нематод прожив майже сорок років у висушеному зразку рослини. Цей черв'як значно розширює цей часовий масштаб.
Дослідницька група не просто розбудила стародавню тварину. Вони секвенували її геном і порівняли його з геномом Caenorhabditis elegans, відомої лабораторної нематоди, який також може переходити у стадію спокою, що називається личинкою дауера. Обидва види мають спільний молекулярний інструментарій, що включає гени, що беруть участь у виробленні цукру під назвою трегалоза, та у зміні енергетичного обміну.
У лабораторії висушування перед заморожуванням допомогло обом черв'якам пережити екстремальний холод, а личинки C. elegans витримали 480 днів при температурі мінус 80 градусів Цельсія, не втрачаючи здатності до розмноження після розморожування.
Це відкриття натякає, що може статися, коли в умовах зміни клімату розтане більше вічної мерзлоти.
Мікроби з вічної мерзлоти
Нагадаємо, що учені вже оживляли мікробів, що пролежали у вічній мерзлоті 40 тисяч років. І після того вони почали активну діяльність і виділяли вуглець. Такі мікроорганізми прокидаються протягом кількох місяців.
Науковці попереджають, що чим довше триватиме літо на Алясці, тим більше загроза запуску небезпечного механізму: чим більше відтає мерзлота, тим більше газів виділяється і тим сильніше прогрівається Арктика.
