Підпишіться на нас в Google
Після відновлення контролю над руїнами Каховської ГЕС Україна має визначитися, яким буде майбутнє території колишнього водосховища. Серед науковців, бізнесу та мешканців українського Півдня і Подніпров'я немає спільної думки щодо цього, пише "Суспільне".
Так, голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук виступає за відновлення Каховського водосховища та ГЕС. За його словами, регіону необхідне стабільне джерело води для промисловості та сільського господарства. Він зазначив, що без водосховища частина агровиробництва, робочих місць і доходів місцевих бюджетів опинилася під загрозою, тому відновлення водойми, на його думку, варто вже зараз закладати у плани повоєнної відбудови.
"Великий Луг чудово виглядає в історичних нарисах, козацьких баладах і грантових презентаціях. Але ми живемо не в шістнадцятому столітті, коли в степу стояло кілька хуторів і паслися дикі коні. Сьогодні це міста, заводи і агросектор, на якому тримається продовольча безпека країни. Тільки в Нікопольському та Криворізькому районах це понад мільйон жителів", – зазначив голова облради.
Цю позицію підтримує колишній очільник Нікопольської районної адміністрації Євген Євтушенко. Він розповідає, що Каховське водосховище використовували не лише для забезпечення міст водою, а й для зрошення сільськогосподарських земель. Після його знищення близько 27 тисяч гектарів у районі перестали отримувати воду для поливу. Це, за словами Євтушенка, призвело до падіння врожайності, скорочення доходів фермерів і робочих місць.
Окремою проблемою він називає промисловість та логістику. До руйнування водосховище було водним транспортним шляхом, а після його зникнення частину вантажів доводиться перевозити автомобільним та залізничним транспортом.
Аграрій Володимир Євтушенко також говорить про наслідки посухи. Він стверджує, що після руйнування греблі врожайність на полях Нікопольщини впала у кілька разів. Альтернативу у вигляді крапельного зрошення фермер вважає не повноцінним рішенням, оскільки проблема полягає у нестачі самого ресурсу.
"Крапельне – це просто з точки зору економії вигідніше, менше води використовуємо. Але де її взяти? Нам потрібна прісна вода. Те, що є під землею на нашій території – вона непридатна для поливу", – розповів він.
Водночас еколог Вадим Манюк закликає не відновлювати водосховище. Він зазначає, що після знищення греблі на території Великого Лугу відновилися луки, молоді ліси та водойми. За його словами, ця територія формує природну екосистему, яка має значні екологічні та економічні функції.
"Ця екосистема споконвіку, та, що була до затоплення водосховища, і та, що зараз формується – споконвіку була адаптована ідеально до цих умов. Коли весною приходить велика повінь, багато води, влітку ця вода залишається тут, у плавнях, і вона регулює клімат, вона продукує неймовірне біорізноманіття. Тобто екосистемні послуги, які дає цей Великий Луг, плавні відновлені – вони незрівнянно дають більше переваг, в тому числі економічних, ніж будь-яка гребля, яка все це зруйнує" – каже науковець.
Науковий співробітник заповідника "Дніпровсько-Орільський" Олександр Пономаренко вважає, що Великий Луг може стати великим природоохоронним осередком. Він звертає увагу на те, що більшість земель Дніпропетровської області вже розорана, а територія колишнього водосховища могла б доповнити природно-заповідний фонд.
Водночас питання водопостачання, за словами фахівців, можна вирішувати окремо. Керівник служби відновлення та розвитку інфраструктури області Олександр Коломійцев розповідає, що після руйнування ГЕС уряд дозволив прискорено побудувати новий водогін. Нині він забезпечує водою Нікополь, Марганець, Покров, Мирівську та Томаківську громади, а також враховує потреби промисловості.
Для жителів району проблема води після катастрофи була безпосередньою. У Томаківці централізоване водопостачання, за словами місцевих жителів, відновлювалося близько пів року. Нині, розповідають вони, ситуація стабілізувалася.
Проблема Каховського водосховища
Як писав УНІАН, екологи та ботаніки радіють унікальним природним процесам, що відбуваються на території колишнього водосховища. Зокрема там формується унікальний рівновіковий вербовий ліс площею близько 65 тисяч гектарів – найбільший заплавний ліс у Європі. Науковці відзначають стабільний розвиток екосистеми, яка швидко відновлює біорізноманіття та нагадує відродження Великого Лугу.
Разом з тим просто зараз, доки триває війна, російські загарбники намагаються використовувати ці хащі, аби непомітно просочуватися в напрямку міста Запоріжжя, яке росіяни оголосили своєю територією. Українські військові кажуть, що в найближчі місяці активність росіян тут посилиться.
