Підпишіться на нас в Google
Сьогоднішні діти не стикаються з тими ж проблемами, що й попередні покоління. Проте деякі люди, які виросли в 60-х і 70-х роках, не сприймають методи виховання дітей молодим поколінням.
Як пише YourTango, ці люди, які виросли десятиліття тому, отримали зовсім інше виховання, і вони вважають, що молоді батьки роблять багато чого не так, і їхні зусилля з виховання не досягають мети.
Психологи розповіли про 10 моментів у сучасному вихованні дітей, які дратують старше покоління найбільше.
1. Надмірна опіка
Така опіка часто походить із бажання забезпечити безпеку дітей і задовольнити їхні потреби, але це може мати досить катастрофічні наслідки.
Людина, яка виросла з надмірно опікуючими батьками, може відчувати труднощі з самостійністю або впевненістю в собі. Старше покоління знає це, тому що у них було більше свободи дій. Їхні батьки не постійно контролювали кожну деталь їхнього життя, але вони все одно виросли нормальними людьми.
2. Запитувати думку своїх дітей
Люди з 60-х і 70-х років виросли з дуже невеликою автономією, тому не розуміють, чому деякі батьки дозволяють дітям висловлювати свою думку та іноді брати участь у процесі прийняття рішень.
Однак надання дітям можливості висловитися насправді є життєво важливим для розвитку їхнього мозку.
3. Постійна похвала
Похвала без будь-якої причини може знизити рівень впевненості в собі, і люди старшого покоління це розуміють. Вони не росли в той час, коли було необхідно постійно говорити дітям, які вони чудові.
4. Відсутність фізичного покарання
Люди старшого покоління, ймовірно, стверджуватимуть, що подібні покарання на них не мали негативного впливу, тому що зараз з ними все гаразд, і вважають, що сучасні батьки занадто м'які та загалом не виховують дітей належним чином.
Водночас психологи стверджують, що будь-які передбачувані короткострокові вигоди від фізичного покарання не переважають потенційні недоліки.
5. Недостатньо часу на свіжому повітрі
Доведено, що перебування на свіжому повітрі корисне для дітей, оскільки покращує їхнє психічне здоров'я та дає їм можливість бути активними. Проте експерти кажуть, що ми перебуваємо в розпалі кризи, яка називається "синдромом дефіциту природи", тому що діти не проводять достатньо часу на вулиці.
6. М'яке виховання
Ідея полягає в тому, щоб бути для своєї дитини скоріше тренером, ніж карателем. Деякі люди неправильно тлумачать м'яке виховання як те, що батьки просто дозволяють своїм дітям робити все, що вони хочуть, не встановлюючи жодних меж. Легко зрозуміти, чому це може здатися повним божевіллям людям, які виросли в сім'ях із суворими батьками, які не боялися застосовувати покарання.
7. Допомога дітям у розумінні своїх емоцій
Раніше від дітей просто очікували, що вони будуть стійкими і зможуть подолати будь-які проблеми з мінімальною допомогою. Це змушує людей, які виросли в такому середовищі, думати, що немає необхідності обговорювати почуття, і що діти повинні просто вміти справлятися з ними самі.
Зараз ми знаємо, що розуміння своїх емоцій важливе, навіть у дуже юному віці. Батьки, які вчать своїх дітей регулювати свої емоції, роблять їм послугу, яка допоможе їм стати кращими учнями та друзями. Це не слабкість, навіть якщо старше покоління так вважає.
8. Не прищеплювати дітям почуття відповідальності
Люди, які виросли кілька десятиліть тому, досить рано навчилися брати на себе відповідальність. Їхні батьки не балували дітей і не робили за них усе. Вони очікували, що ті візьмуть на себе відповідні до віку обов'язки, коли настане час, і зможуть подбати про себе самі.
Водночас деякі молоді батьки просто роблять усе за своїх дітей, що може здаватися способом захистити їх, але насправді не приносить їм жодної користі.
9. Планування всього навколо своїх дітей
Цей стиль виховання може призвести до появи дітей, які вважають себе вправі на все і думають, що завжди повинні бути ідеально забезпечені, при цьому не дуже самостійних. Люди, які виросли в 60-х і 70-х роках, не можуть уявити собі батьків, які ставилися б до своїх дітей так, ніби світ обертається навколо них, і приймали б кожне рішення, виходячи з їхніх потреб.
10. Не давати дітям можливості нудьгувати
Дозволяючи дітям нудьгувати, насправді ми даємо їм можливість розвивати творчі здібності та навички вирішення проблем. Якщо дитині дійсно нудно, велика ймовірність, що вона зможе придумати, чим себе зайняти. Саме таким було дитинство до того, як його заполонили екрани, тому люди старшого покоління знають, що іноді корисно дозволяти дітям нудьгувати і самим придумувати собі заняття.
Раніше психологи назвали єдиний правильний і корисний спосіб похвалити дитину.
