Багато людей сьогодні навіть не усвідомлюють того, наскільки вони стали психологічно залежними від інтернету. Звичка ніколи не розлучатися зі смартфоном чи ноутбуком (хіба що на нічний сон) настільки міцно увійшла в життя, що для декого забутий вдома телефон може стати причиною для панічної атаки.
Британська журналістка Сара Кінан одного разу вирішила свідомо перевірити свою здатність прожити вихідні без смартфона. Про свій досвід 48-годинного "інформаційного детоксу" в сільській місцевості вона розповіла на сторінках видання The Independent.
Як пише авторка, перед початком поїздки за місто вона поклала смартфон у спеціальний сейф і одразу відчула несподіваний сплеск тривоги. Зовні це виглядало легко, але всередині – "накрила хвиля тривожності". Вікенд Сара провела в графстві Гартфордшир разом з організацією Unplugged, яка пропонує будиночки без доступу до сучасних технологій. За словами компанії, кілька днів без гаджетів можуть знизити рівень стресу та послабити залежність від телефону.
Перед поїздкою Кінан попередила родину та друзів і навіть написала в Instagram, що на два дні "йде з офлайну". Для екстрених випадків учасникам видають простий кнопковий телефон "Нокіа" – номер отримали лише мати авторки та її найкраща подруга.
"Між думкою "я не буду перевіряти телефон" і реальністю "я не можу його перевірити" – величезна психологічна різниця", – зізнається Сара.
Будиночок, у якому зупинилися учасники цього незвичного "туру", розташований неподалік Лондона і має навмисно віддалене розташування. Усередині – мінімум зручностей, зате максимум тиші: ліжко біля панорамного вікна, піч, настільні ігри, книги, радіо та навіть плівковий фотоапарат. У перший вечір, пише жінка, було дивно, але спокійно. Вони навіть рахували, скільки разів інстинктивно тягнулися до відсутніх телефонів.
Замість соцмереж Сара нарешті дочитала книгу, яку не могла завершити місяцями, а вечір провела за приготуванням їжі та грою в "Скребл".
"Це відчуття нагадало дитинство – час, коли вихідні складалися з ігор, їжі та спілкування без переривань", – розповіла авторка.
Другий день виявився складнішим. Новизна зникла, а відсутність технологій стала відчутною. Озброївшись паперовою картою, компанія вирушила пішки до пабу "Ред Лайон", але заблукала й потрапила під сильний дощ. Без смартфонів і навігації їм довелося звертатися по допомогу до незнайомців. Зрештою жінка на ім’я Клер підвезла їх до пабу разом із собакою.
Цей епізод, за словами Сари, став особливо показовим.
"Ми б ніколи не познайомилися з Клер, якби просто дивилися в Google Maps або викликали Uber", – пише вона. Авторку вразила проста людська доброта і те, як легко виникає живе спілкування без екранів між людьми.
Після повернення до будиночка компанія вечеряла, говорила та грала в карткову гру з питаннями для глибших розмов.
За ці 48 годин, зізнається Сара Кінан, щось змінилося. Постійна потреба перевіряти повідомлення зникла, а мозок "став тихішим". Утім, коли вона знову увімкнула смартфон, тривога повернулася майже миттєво – разом із потоком сповіщень.
"Це стало жорстким нагадуванням, наскільки наші пристрої постійно збуджують нервову систему", – зазначає авторка.
Дорогою додому до Лондона вона навмисно не діставала телефон із сумки. І, як пише жінка, ефект не зник після вихідних: її щоденний екранний час скоротився приблизно до трьох годин. Вона читає щовечора, радить друзям купити настільні ігри й намагається в громадських місцях частіше дивитися навколо, а не в екран.
Інші новини про відпочинок від цивілізації
Як писав УНІАН, у Британії пропонують волонтерську "роботу мрії" на острові Скомер у Вельсі – рахувати іпаток та інших диків птахів. Проте це не оплачувана праця, а тримісячне волонтерство з символічною стипендією 400 фунтів за весь сезон.
Робота передбачає фізичні навантаження за будь-якої погоди, ізольоване життя без магазинів і стабільного інтернету, а доступ на материк можливий лише за графіком човна.
