Підпишіться на нас в Google
Коали пережили катастрофічне скорочення популяції, спричинене змінами клімату, ще близько 100 тисяч років тому, пише SciTechDaily. Йдеться, що нове геномне дослідження не лише змінює уявлення вчених про історію цього виду, а й може допомогти ефективніше захищати його сьогодні.
Зокрема, на думку науковців, всі сучасні представники виду походять від єдиної популяції, яка змогла вижити під час суворих кліматичних змін задовго до того, як люди з'явилися в Австралії. Вчені встановили, що предки нинішніх коал пережили льодовикові цикли та тривалі періоди холодного й посушливого клімату, пов'язані зі змінами навколишнього середовища внаслідок поступового дрейфу Австралійського континенту на північ.
Сьогодні коали стикаються вже з іншими загрозами – полюванням, знищенням природних середовищ існування, масштабними лісовими пожежами та хворобами. З 2022 року цей вид має статус такого, що перебуває під загрозою зникнення, у штатах Квінсленд, Новий Південний Уельс та Австралійській столичній території.
Дослідження, проведене науковцями із Сіднейського університету та Техаського університету A&M, спростовує попередні теорії, які пов'язували різке скорочення чисельності коал із прибуттям людей до Австралії. Результати роботи опубліковані в журналі Molecular Biology and Evolution.
"Це дослідження фактично переписує хронологію генетичної історії коал в Австралії. Розрахувавши швидкість мутацій у сучасних популяціях коал, ми можемо відтворити їхню генетичну історію, повернувшись приблизно на 100 тисяч років назад, щоб оцінити генетичне різноманіття та чисельність давніх популяцій", - зазначив аспірант Тобі Ковач, який очолював дослідницьку групу.
Як кліматичні зміни визначили долю виду
За словами Ковача, викопних решток коал недостатньо, щоб точно встановити, наскільки численними були їхні популяції 100 тисяч років тому. Саме тому аналіз геномів дає надзвичайно важливі підказки щодо еволюційної історії виду:
"Геномні дослідження свідчать, що коали вже переживали значне скорочення чисельності через кліматичні зміни та втрату середовища існування".
За словами фахівця, коли умови покращувалися, популяції відновлювалися і знову поширювалися значною частиною східної Австралії. Водночас багато загроз для сучасних коал створені саме людьми. Науковець підкреслив, що розуміння того, як коали реагували на попередні кризи та відновлення, допоможе розробити науково обґрунтовані стратегії збереження виду.
Щоб реконструювати генетичне минуле цих тварин, дослідники зосередилися на швидкості мутацій – показнику того, як часто в геномі виду виникають нові генетичні зміни.
Дослідники встановили, що швидкість мутацій у коал приблизно удвічі нижча, ніж у людей.
"Вчені застосували отримані дані до аналізу 457 геномів коал, що дозволило простежити зміни чисельності популяцій протягом тривалих історичних періодів. Це перше пряме вимірювання швидкості мутацій не лише для коал, а й для всіх представників ряду двурізцевих сумчастих (Diprotodontia), до якого також належать кенгуру, вомбати та посуми", - йдеться у статті.
Популяцію скоротила кліматична катастрофа
Раніше деякі дослідження стверджували, що чисельність коал різко впала після прибуття людей до Австралії близько 65 тисяч років тому. Однак такі висновки ґрунтувалися на швидкості мутацій, запозиченій у віддалено споріднених ссавців – зокрема мишей і людей.
Новий аналіз показав іншу картину. Популяція коал почала скорочуватися приблизно 100 тисяч років тому, а близько 60 тисяч років тому пережила так зване "генетичне вузьке місце" – період критично низької чисельності.
Дослідники встановили, що цей колапс збігся з масштабними екологічними змінами наприкінці плейстоцену – задовго до будь-якого контакту з людьми.
Як змінювалася Австралія
Ландшафт Австралії протягом мільйонів років зазнав разючих трансформацій. У палеогені, приблизно 23–66 мільйонів років тому, значну частину континенту вкривали вологі ліси. Ситуація почала змінюватися в міоцені (5–23 мільйони років тому), коли Австралійська тектонічна плита дрейфувала на північ.
Пізніше, у плейстоцені – від 2,5 мільйона до 11 700 років тому, – повторювані цикли холодних і посушливих льодовикових періодів та тепліших міжльодовикових епох докорінно перебудували екосистеми континенту, зробивши їх більш сухими та схильними до пожеж.
У міру того як Австралія ставала дедалі посушливішою, приблизно 70 тисяч років тому сформувалася рівнина Налларбор – величезний напівпосушливий регіон, який скоротив придатні для коал території та ізолював східні й західні популяції.
Західна популяція зрештою зникла, однак невелика група коал на сході змогла пережити найсуворіші кліматичні умови.
Коли ж настала нинішня міжльодовикова епоха з більш сприятливим кліматом, коали знову почали поширюватися. У період між 16 500 та 6 000 роками тому вони розділилися на п'ять генетичних популяцій, від яких походять сучасні групи коал на східному узбережжі Австралії.
"З огляду на ці результати нам тепер цікаво з'ясувати, чи переживали інші австралійські види, зокрема найближчі родичі вимерлої мегафауни, скорочення популяцій ще до появи людей", – зазначив Ковач.
Окрім відкриття давньої історії виду, нові дані про швидкість мутацій можуть допомогти краще зрозуміти сучасний стан популяцій коал та підтримати природоохоронні заходи.
"Наша команда створює величезні геномні бази даних коал, але щоб повністю зрозуміти, про що можуть розповісти ці масиви інформації, ми повинні знати, як швидко у цього виду виникають нові генетичні зміни", – пояснив Ковач.
Нашестя коників в Україні
Як писав УНІАН, у вихідні жителі Одеси стали свідками незвичайного явища - небо над містом наповнилося кониками, яких потім у великій кількості спостерігали у середмісті. За словами орнітолога Сергія Курочкіна, люди прийняли цих комах за нашестя сарани, але насправді - це довгокрила форма сірого коника (Decticus verrucivorus) – одного з найбільших представників родини справжніх коників Євразії.
