Торік низка ЗМІ писали про те, що горобці зникли, і зараз українців продовжує цікавити тема, оскільки цих птахів справді можна набагато рідше зустріти на вулицях Львова чи Києва та інших українських населених пунктів, аніж на початку 1990-х років.
УНІАН вирішив розібратися, чому зникли горобці в Україні, та поговорив про це з львівським орнітологом Ганною Кузьо. Експертка зазначила, що є багато видів горобців, але у містах та селах найчастіше зустрічається горобець хатній. За її словами, людей цікавить доля саме цих птахів, оскільки вони здавна живуть поруч. Співбесідниця додала, що у XX столітті горобці у Європі були всюди, їх було настільки багато, що європейські орнітологи їх навіть не рахували. А тепер ситуація змінилася, як у державах ЄС, так і в Україні.
Куди зникли горобці в Києві чи Львові?
Зараз ситуація настільки змінилася, що на вулицях Львова, Києва чи інших міст можна навіть не побачити горобців. У Львові, до прикладу, треба знати місця, де за цими птахами можна поспостерігати. Тобто горобець хатній вже давно не є таким фоновим видом – таким, який є всюди. І це помітили люди, які застали іншу ситуацію – коли горобців було справді багато.
Зменшення чисельності хатніх горобців може свідчити про те, що є якісь серйозні зміни у середовищі, в якому вони проживають. На думку науковців, може бути низка причин, з яких цих птахів стає менше.
В Україні системно не досліджувалося скорочення популяції горобців, але такі дослідження є в ЄС, і ми можемо лише гіпотетично порівнювати ситуацію з нашими горобцями з дослідженими щодо цих птахів у європейських країнах.
У західній Європі вважають, що упродовж 1920-х років горобців почало ставати менше через те, що у промисловості почали рідше використовувати коней. Взагалі вважається, що горобець хатній поширився тоді, коли й одомашнений кінь, тому може бути звʼязок між чисельністю цих птахів та кількістю коней.
В Україні процеси модернізації промисловості відбувалися пізніше, саме тому, ймовірно, і зміна ситуації з горобцями стала помітною лише на початку 1990-х.
Польські вчені зазначають, що першому зменшенню кількості горобців передувало разюче зменшення кількості коней у промисловості та на вулицях. Відповідно і зменшилася кількість легкодоступного вівса, яким годували коней, і яке могли їсти горобці.
У польських містах горобці почали зникати наприкінці 1990-х – на початку 2000-х. А у Західній Європі цей процес відбувався раніше – у 1980-х роках.
На думку вчених, у різних містах зараз можуть дещо відрізнятися причини зменшення кількості горобців, але глобально проблеми всюди спільні – мало їжі для дорослих (зерно, побутове сміття у пакетах, і його тяжко дістати) та пташенят (комах стає менше через масове використання хімікатів у сільському господарстві) і нестача місць для гніздування (старі дуплисті дерева в парках зрубують, щільні кущі, купи гілок та хмизу у парках та скверах на ділянках прибирають тощо), плюс сильний тиск хижаків (у деяких містах стає дедалі більше котів, воронових та малих яструбів).
Є також гіпотеза британських вчених – вони вважають, що на чисельність горобців може негативно впливати електромагнітне випромінювання.
Європейський проєкт з моніторингу звичайних видів птахів Pan-European Common Bird Monitoring Scheme встановив, що в ЄС справді горобців щороку стає менше – за рік їхня чисельність зменшується не більше, аніж на 5%. Такий тренд спостерігається з 1980-х років.
Що їдять горобці?
Дорослі горобці - зерноїдні птахи, але своїх пташенят вигодовує комахами та личинками. Якщо кормової бази комах немає, то горобці не можуть вигодовувати своє потомство. Комахи зараз – це величезна проблема у світі, їхня кількість загрозливо скорочується, особливо у розвинутих країнах, через те, що у сільському господарстві використовують дуже багато пестицидів.
Я також впевнена, що на здатність горобців до репродукції та гніздування теж впливають різні фактори, які можуть бути стресовими для птахів, у тому числі вуличне освітлення та вибухи.
Ці птахи живуть поруч з людьми, оскільки люди тримають худобу, яку годують зерновими, мають городи, на яких птахам можна чимось поживитися, а також викидають сміття, в якому теж може бути щось їстівне.
В українських селах з 1990-х років занепадає тваринництво, відповідно і горобцям стало тяжче знайти зерно. У містах нашої країни цим птахам стало тяжче діставати їжу, оскільки люди почали викидати сміття в пакетах. Для санітарної ситуації в містах це добре, але де ж тепер горобцям знаходити їжу? Cизий голуб досить великий, сильний, він може роздерти пакети, а горобці – це дрібні птахи, і їм потрібна розсипана їжа на поверхні, інакше вони її просто не добудуть.
Крім того, горобці високо та далеко не літають, тому їм потрібно, щоб доступна їжа була поруч. А голуби можуть пролетітися по району чи полетіти в інший район за їжею.
Варто зазначити, що у Львові, за даними з досліджень українського орнітолога Андрія Бокотея, на початку 1990-х було близько 17 тисяч пар горобців (голубів сизих у той же час нарахували 3-4 тисячі). За останніх обліків, які проводилися у 2017-2018 роках, було виявлено іншу ситуацію – горобців нарахували 3-4 тисячі, а голубів сизих – понад 17 тисяч. У столиці таких підрахунків горобців та голубів ніхто не робив.
Яке значення має горобець у житті людини?
Попри те, що горобці їдять зерно на полях та городах, поїдають корм, який дають птиці на фермах чи у домашніх господарствах, все ж, їхня шкода якщо і буває, то має дуже локальний характер. Але користі ці птахи насправді приносять багато, оскільки влітку у великій кількості поїдають комах-шкідників, а ще їдять насіння бур’янів.
Чи можна виростити горобця в домашніх умовах?
На початку літа такий період, коли пташенята вчяться літати та можуть випадати з гнізда, і люди інколи їх підбирають, забирають додому, щоб вигодувати та нібито врятувати. Людина може вигодувати пташеня горобця, але для цього потрібно купити у зоомагазині мучного черв’яка та давати його пташці кожні 15 хвилин. Теоретично вигодувати пташеня можна, але, по-перше, це реально важко, а по-друге, людина не може виростити повноцінну пташку, яка буде готова до всіх викликів, з якими вона зіткнеться у природі. Пташенята мають інстинкти, але вони також запозичують деяку поведінку від батьків, їм потрібен приклад того, як знаходити собі їжу, куди літати, як рухатися.
Людина цьому пташеня не навчить, тому вирощена в домашніх умовах пташка приречена до залежності від людей, вона їх не боятиметься і у живій природі, швидше за все, не виживе, бо знову піде до людини, і її або кіт з’їсть, або діти їй нашкодять чи дорослі. Тому я проти того, щоб люди брали додому пташенят з дикої природи.
До речі, кажуть, що людині не можна брати до рук пташеня, бо потім його не приймуть до себе батьки, але це насправді "байка". Дорослі птахи через запах не відмовляються від пташенят. Але є інший момент - якщо людина полізе до гнізда, то є загроза, що через її запах гніздо знайдуть хижаки.
Порятунок одного горобця не допоможе тому, щоб цих птахів стало більше. Але можна зробити інші кроки для того, щоб кількість горобців збільшилася в конкретній громаді – залишити ділянки, на яких будуть рости кущі, в яких зможуть гніздитися ці птахи, а не скошувати все, домовлятися про те, щоб використовувати менше пестицидів чи взагалі перейти на органічне землеробство. Це точно допоможе збільшенню популяції горобців.
Як співають горобці?
Спів горобців називають цвіріньканням. Найчастіше співають самці у період гніздування (починається у другій половині березня), щоб позначати свою територію.
У горобців також є низка звуків, якими вони перегукуються, щоб тримати контакт. Це зграйні птахи, і тому їм потрібно постійно спілкуватися між собою. Коли є якась небезпека, до прикладу, летить яструб малий або йде кіт, і вони мусять про це повідомити зграї, то тоді використовують певний крик. Крім того, пташенята, які просять їсти у гнізді, також специфічно цвірінькають.
Цікавий факт про горобця
У зграї горобців є певна ієрархія, і її можна помітити, навіть якщо самому поспостерігати з групкою цих птахів.
У горобців хатніх самець та самка відрізняються одне від одного оперенням – у самця на грудях є чорна пляма, а самочка просто сіренько-коричневенька. З віком у самця пляма на грудях збільшується, і чим більша ця пляма – тим вище місце в ієрархії зграї займає цей птах. Ієрархія відіграє важливу роль, коли серед представників зграї є конкуренція, до прикладу, за місце. Якщо на якесь місце хоче сісти горобець з великою плямою на грудях, то решта птахів розлітаються.
У середньому горобці живуть приблизно 5 років, але можуть і довше, якщо їх не з’їсть хижак.
Раніше УНІАН дізнався, чи справді найшвидший птах в Україні вимирає. Орнітолог, директор Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, співзасновник Українського центру досліджень хижих птахів Максим Гаврилюк розповів, що насправді сапсани колись у всьому світі були під загрозою вимирання, але потім ситуація змінилася.
У 2012 році закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка за спеціальністю "Екологія".
З 2008 року волонтерила в орнітологічних експедиціях, а потім продовжила орнітологічні дослідження в аспірантурі Державного природознавчого музею у міста Львів.
У 2017-2019 роках координувала проєкт BirdID Ukraine, навчала спостережників за птахами визначати види птахів та залучала волонтерів до проєктів громадянської науки (citizen science).
З 2019 року працює у Франкфуртському зоологічному товаристві. Зараз координує еколого-освітні проєкти у 12 карпатських природно-заповідних територіях.
