На українському науковому судні - криголамі "Ноосфера", що нині перебуває в Антарктиці, стартувало нове міжнародне дослідження щодо зміни клімату. Як повідомили у Національному антарктичному центрі України, у межах співпраці польських та українських вчених вперше відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану.
Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал в протоці Пенола (район станції "Академік Вернадський") на трьох різних глибинах, та на кожній - знайдені різні морські організми.
Йдеться, що на глибині 250 м переважали губки, великі морські зірки й голотурії (їх ще називають морські огірки через схожість форми). На глибині 200 м найчастіше траплялися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури (також мають назву змієхвостки через своєрідний спосіб пересування: коли вони повзуть дном, їхні промені звиваються, як змії). Також на 120-метровій глибині зібрані різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток (дрібні колоніальні тварини).
За словами науковців, зараз зразки зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після доправляння в лабораторію на "велику землю" вчені робитимуть виділення та сіквенс (прочитання) генетичного коду відібраних організмів та вивчатимуть, скільки металу є в їхніх мінеральних скелетах.
"Чому це важливо? Одним із найсучасніших методів дослідження морських екосистем є аналіз ДНК із довкілля. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки та сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів. Це дозволяє заощаджувати час та кошти, а також завдавати значно менше шкоди довкіллю порівняно із традиційними методами досліджень, які передбачають обов'язковий вилов живих істот", - пояснюють в антарктичному центрі.
Як додається, щоб цей метод працював, спершу треба зібрати банк даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), який у подальших дослідженнях гратиме таку ж роль, як у криміналістів база відбитків пальців. Саме для розвитку бази баркодів антарктичної фауни й призначений перший "улов" криголама "Ноосфера".
Науковці також пояснюють, вміст металів у скелетах тварин дуже важливо знати через зміну клімату, яка призводить до підвищення температури морської води та її окислення (зниження показника pH). Йдеться, що у кислішій та теплішій воді змінюється фізіологія тварин. Зокрема, вони починають набагато інтенсивніше вбирати в себе метали з води й відкладати їх у скелетних елементах – кістках, мушлях, панцирах тощо.
"Забруднений металами скелет слабшає. Також окислення води негативно впливає на раковини тварин, утворені з вуглекислого кальцію, адже він розчиняється у кислому середовищі. Разом із накопиченням металів це робить скелетну опору морських мешканців ламкою та вразливою", - кажуть у центрі.
Тож, завдяки дослідженням, вчені зможуть оцінити чутливість (стійкість) водних безхребетних до зміни хімічного складу Південного океану та виявити групи, яким в першу чергу загрожують наслідки кліматичних змін в Антарктиці.
З польського боку участь в дослідженні беруть співробітники Польської академії наук та Гданського університету.
"Нинішній спільний відбір зразків придонної морської фауни дає початок новому напряму наукової співпраці між Україною та Польщею. Очікується його розвиток у довготривалий спільний проєкт, фінансований Національним науковим центром Польської Республіки", - йдеться у повідомленні.
Танення льодовиків - наслідки для Землі
Раніше вчені розповідали, що танення полярних льодів через антропогенну зміну клімату трохи сповільнило обертання Землі та може вплинути на те, як ми вимірюємо час. Загальне збільшення швидкості означає, що вперше в історії світовим хронометристам, можливо, доведеться розглянути можливість віднімання секунди з нашого годинника. Це означає, що, згідно з дослідженням, годиннику, можливо, доведеться пропустити секунду, яка називається "від'ємною додатковою секундою", приблизно у 2029 році, щоб забезпечити синхронізацію всесвітнього часу з обертанням Землі.
