Якщо сліпо слідувати вимогам нової екологічної угоди European Green Deal (Європейський Зелений Курс, ЄЗК), український агросектор або втратить ринок збуту, або його продукція стане неконкурентоспроможною.
Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.
Читайте такожУ Мінекономіки розповіли про хід збирання зернових
За його словами, уже сьогодні виробники вбачають у реалізації ЄЗК суттєвий бар’єр для подальшого постачання агропродукції до ЄС. При цьому, якщо ЄС виділяє на впровадження нових екологічних стандартів трильйон євро, то в Україні про додаткову підтримку не йдеться.
Гендиректор УКАБ вважає, що слідувати екологічним доктринам без відповідних компенсацій практично неможливо. «З ЄС у нас початково нерівні умови і різні підходи до сільського господарства. Якщо там фермери отримують 300 євро дотацій на кожен гектар, то в Україні агробізнес мусить бути ефективним, щоб виживати в умовах жорсткої конкуренції», – зазначає Сластьон.
У свою чергу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький додає, що Україна буде адаптуватись до нових «зелених» стандартів «в рамках існуючих фінансових можливостей» та обіцяє особливу увагу від держави виробникам органічної продукції.
Згідно уже прийнятого до другого читання законопроєкту № 3295, органічне сільське господарство буде йти окремим блоком, на який виділятиметься державна підтримка.
Органічний напрямок – це одна із основних можливостей, на яку Україна може опиратися в рамках ЄЗК. Перевагою України є те, що вона вже стала лідером з експорту до ЄС органічної продукції, і може запропонувати ще більше, коментує керівник брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі Назар Бобицький.
Проте експерт вбачає, що наслідки Green Deal для України значною мірою можуть бути більш негативні, ніж позитивні. Один із ризиків – наміри ЄС скоротити на 50-70% впродовж наступних 10 років використання засобів захисту рослин.
«Це може мати наслідком наджорсткі фітосанітарні норми в законодавстві ЄС з відстеження максимальних залишкових рівнів пестицидів при імпорті агропродовольчої продукції», – говорить Бобицький.
Водночас, звертає увагу Сластьон, пестицидне навантаження на гектар в Україні на сьогодні уже вдвічі нижче, ніж в ЄС. Тож не варто стрімголов мчатися за скороченням застосування ЗЗР слідом за європейськими аграріями.
«Якщо приймати цільові рівні ЄС з використання, то ми вже вклалися в нормативи, — пояснює він. — Ми довгий час суттєво відставали в інтенсивності виробництва в рослинництві, тому для України зниження на 50% використання добрив і пестицидів точно не актуальне».
А от заборона інсектицидів з групи неонікотиноїдів, зобов’язання по якій бере Україна, є критичною.
«В ЄС стосовно пестицидів приймається багато політичних рішень без наявних реальних доказів шкідливості тої чи іншої речовини», – говорить Сластьон. На його погляд, ситуація з забороною неонікотиноїдів є однією з таких.
За оцінками експертів, подібний крок обернеться для агросектору України до 75 млрд грн втрат.
Заступник міністра Тарас Висоцький радить аграріям бути активними та допомагати у формуванні ідей, які мала б реалізувати держава в якості підтримки. І звісно – мати у пріоритеті високі стандарти якості продукції та не порушувати норм, пов’язаних з екологією.
