У жовтні 2025 року адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила найжорсткіші за останні два роки санкції проти російської нафтової галузі. Під обмеження потрапили компанії "Роснєфть" і "Лукойл", а також десятки їхніх дочірніх структур. Заборонені будь-які фінансові операції, інвестиції чи експорт технологій.
Друга за розміром компанія РФ, яка донедавна контролювала до 20% російського видобутку і мала широку мережу активів по всьому світу, Лукойл, злякавшись санкцій, заявила про розпродаж своїх закордонних активів. Рішення про розпродаж компанія пояснила "неможливістю продовжувати роботу в межах діючих ліцензій OFAC". І, за даними Reuters, AP News та Tne IntelliNews, йдеться про повний вихід із закордонних проєктів.
Про які саме активи йдеться та чого може позбутися корпорація? Ось перелік основних активів, які я знайшов (і, вочевидь, він не є вичерпним):
- Ірак - родовище West Qurna-2 (75% у "Лукойла", 480 000 барелів/доба);
- Болгарія - НПЗ Neftohim Burgas (190 000 барелів/доба), ключовий об’єкт на Чорному морі;
- Румунія - НПЗ Petrotel-Lukoil;
- Нідерланди - 45 % у Zeeland Refinery;
- Казахстан - частки у Khvalynskoye gas field і Каспійському трубопровідному консорціумі;
- Узбекистан - родовища Kandym–Khausak–Shady–Kungrad (90%);
- Єгипет - блоки Meleiha, West Esh-el-Mallah, West Geisum;
- Гана, Камерун - шельфові проєкти Cape Three Points Deepwater, Etinde LNG;
- Мексика - частка 50% у офшорному блоці;
- Азербайджан - участь у Shah Deniz і D-222 (Yalama);
- США, Європа та СНД - мережі АЗС і збутові компанії.
Усі вони сумарно забезпечували понад 15% глобальної видобувної потужності компанії та стабільний валютний потік.
Звісно, оголошення про розпродаж спричинило різку реакцію інвесторів. На тлі новин акції "Лукойла" впали на -13,95% за тиждень. Це - найбільше падіння з 2022 року. За деякими даними, ринкова втрата капіталізації компанії після санкцій складає 83 млрд рублів за два дні.
Експерти пояснюють це не короткостроковою панікою, а переоцінкою ризиків: компанія втрачає географічну диверсифікацію, валютні надходження і партнерів, а заміна західних активів новими практично неможлива. І варто зазначити, що торік, у 2024-му, "Лукойл" вже зазнав списань на 93,3 млрд рублів (з них понад 50 млрд - саме через втрати іноземних активів). Отже, за прогнозами міжнародних аналітиків з UBS та IEA, потенційно, у разі продажу всіх проєктів поза РФ, компанія може втратити до 25% видобувних потужностей.
Чи зможе "Лукойл" продати активи підставним особам? Фактично, відповідь залежить від геополітичних факторів. Тобто, в яких саме стосунках відповідні держави перебувають із США, й чи захочуть вони ризикувати.
Таким чином, приміром, псевдопродаж в ЄС та США доволі сумнівний. Натомість в Африці, Латинській Америці та СНД це можливо, але лише в окремих випадках.
При цьому, втрати "Лукойла" - це втрати не лише для компанії, а й для російської держави. Адже Москва позбавляється контролю над частиною інфраструктури, яка забезпечувала експорт через Болгарію, Казахстан та Ірак. Зменшуються валютні надходження, падає "м’яка сила" - через закриття заправних мереж і скорочення присутності в Африці та на Близькому Сході.
Річ у тім, що будь-яке енергетичне підприємство за кордоном - це один з елементів "енергетичної наддержави": навколо активу формується лояльна до Росії та її інтересів клієнтела - робітники та члени сімей, профспілки, підрядники та сервісні організації, чиновники місцевого та національного рівня… І, звісно, частина доходів витрачається на легальне та нелегальне посилення російського впливу - від фінансування "Русских домов" до внесків до виборчих фондів…
Тепер Європа отримує шанс викупити або націоналізувати нафтопереробні об’єкти - Болгарія вже готує закон про держконтроль над Burgas НПЗ. Казахстан може перерозподілити частки в проєктах на користь Chevron та KazMunayGas…
Таким чином, санкції Трампа змушують російський бізнес не просто "пристосовуватись", а відступати. Із глобальної карти енергетики Росія починає зникати не тому, що закінчується нафта, а тому, що її більше ніхто не хоче купувати разом із ризиками Кремля. Але, задля надійного та стабільного зменшення доходів РФ країнам Великої Сімки (США та ЄС - в першу чергу) доведеться розробити заходи суворого контролю над ситуацією.
