Експерти прогнозують, що новий Податковий кодекс України знищить середній клас. Таку думку вони висловили на експертному опитуванні, проведеному Інститутом Горшеніна щодо ймовірності ухвалення Податкового кодексу парламентом України, а також про позитивні сторони і недоліки цього документа.
Президент Центру економічного розвитку Олександр ПАСХАВЕР вважає, що ймовірність ухвалення Податкового кодексу Верховною Радою досить висока. «Якщо в нас є вертикаль влади, то його обов`язково приймуть і відзвітують про перемогу. Але проблема полягає в тому, що цей документ буде протилежним задуму того, яким він має бути. Мене найбільше всього забавляє ідея авторитарної влади про проведення ліберальних реформ. Це, в принципі, можливо, але якщо ви не доручаєте ці реформи бюрократії», - зазначив експерт. О.ПАСХАВЕР вважає, що за два місяці підготовка такого складного ідеологічного документа, причому із старих розробок, не може привести до якісного результату. «Та ж Росія приймала послідовно, розділами, від загального до конкретного, і це був тривалий процес – кілька років», - навів приклад експерт. Він вважає, що ухвалення кодексу вимагає публічного і, насамперед, наукового обговорення: «Обговорення науковою громадськістю, а не тільки бюрократами, які займаються оподаткуванням. Обговорення принципів оподаткування, а потім побудови від цих принципів. А цей Податковий кодекс підготували для податкової інспекції. І я не розумію, чому їх звинувачують у цьому. Вони й повинні були це зробити. А винні не ті, хто готував, а ті, хто доручив готувати Податковий кодекс таким людям», - висловив думку О.ПАСХАВЕР.
Народний депутат України від «БЮТ-Батьківщина» Олег ЛЯШКО вважає, що досить скоро документ буде прийнятий, хоча представники фракції БЮТ голосувати за нього не мають наміру. «Я думаю, що більшість за нього проголосує. Спочатку голосують, а потім чешуть потилиці, як було із законом про вибори в місцеві органи влади. Спочатку голосують, відхиляючи всі поправки, а потім скликають позачергову сесію», - зазначив депутат. О.ЛЯШКО прогнозує, що нинішній уряд планує наступного року формувати бюджет за новим Податковим кодексом. «Але ми не голосуватимемо за цей документ, адже Податковий кодекс за всіма цими розмовами про зниження оподаткування та іншим переслідує мету, насамперед, знищити середній клас, тому що, фактично, все оподаткування лягає на плечі людей середнього достатку. І, фактично, цей Податковий кодекс формує в Україні дві верстви населення – найбідніших, люмпенізованих, і найбагатших», - зазначив О.ЛЯШКО. Він переконаний, що з ухваленням нового кодексу середнього класу в країні вже не буде, адже те, що пропонується урядом, це його фактичне знищення. Депутат підкреслив, що насправді кодекс розширює оподаткування, а не зменшує його. «У разі ухвалення пункту про оподаткування депозитів, пропадає таке поняття, як банківська таємниця, і відбувається розголошування відомостей про клієнтів банку. Це, на мій погляд, основні недоліки кодексу, а їх значно більше. Ми не голосуватимемо і не підтримуватимемо знищення середнього класу, який і так, впродовж останніх двадцяти років, ледве ставав на ноги, а цей кодекс його доб`є остаточно», - заявив народний депутат.
Народний депутат України від Партії регіонів Олег ЦАРЬОВ сподівається, що документ буде прийнятий Верховною Радою: «Можливо, з якимись зауваженнями, але я прогнозую, що він буде прийнятий». Народний депутат допускає, що в документі є похибки: «З приводу податків на депозити. Те, що стосується банківської діяльності. Сума 200 тис. гривень – це норма спірна. Щодо нерухомості: 10 гривень – від нерухомості понад 100 кв. м на сім`ю – це невеликий податок. І адмініструвати цей податок буде нескладно – нерухомість вся в одному місці врахована – в БТІ. А в селі таких великих будинків люди, в яких немає доходу, не тримають. Або давно продали і живуть у нормальному будинку – 2-3 кімнати – звичайний сільський будинок, – або, якщо людина заможна, у неї є ферма, великий будинок, то мабуть, у неї є дохід. За кількістю членів сім`ї це не становитиме велику суму. На мій погляд, цей податок, у принципі, виправданий. І як документ кодекс прогресивний. Він давно потрібний, і впроваджувати його треба», - сказав О.ЦАРЬОВ.
Директор Інституту Горшеніна Володимир ФЕСЕНКО вважає, що ймовірність ухвалення нового Податкового кодексу досить висока. «У цьому прямо зацікавлений уряд, який хоче прийняти бюджет 2011 року вже на новій податковій основі. Інша річ, що навіть у найближчому оточенні ЯНУКОВИЧА немає єдності думок з багатьох принципових питань податкової реформи. Звідси – певний різнобій в оцінках і заявах Миколи АЗАРОВА, Бориса КОЛЕСНІКОВА, Андрія КЛЮЄВА, Ірини АКІМОВОЇ, не кажучи вже про Сергія ТІГІПКА. Судячи з усього, проект Податкового кодексу істотно доопрацьовуватимуться вже на ходу, узгоджуватимуться різні погляди і підходи окремих представників правлячої команди, які впливають на формування економічної політики Президента і уряду», - сказав експерт. В.ФЕСЕНКО вважає, що остаточно документ можна оцінити тільки після офіційного його обнародування: «Цього документа поки що немає ні на урядовому порталі, ні на сайті Мінфіну. Поки що ми можемо оцінювати тільки заяви і коментарі офіційних осіб, а не сам документ», - зазначив він. В.ФЕСЕНКО переконаний, що Податковий кодекс потрібний як зведення актів, що регулюють і систематизують податкову політику. За його словами, плюси цього документа, виходячи з того, що відомо, полягають у прагненні поступово знизити податковий тягар на бізнес, задіювати сучасний податковий інструментарій (приміром, податок на нерухомість), прибрати багато лазівок ухилення від податків (зокрема, через єдиний податок). А ось критичні оцінки пов`язані, здебільшого, з прагненням посилити суто фіскальні і адміністративні підходи до податкової політики. «Саме це налякало український бізнес. Багато питань до окремих новацій, приміром, податок на депозити. Як це часто буває, диявол може ховатися в деталях. У будь-якому разі не варто чекати ідеального документа. Його не може бути за визначенням. З податками зв`язано дуже багато суперечностей і конфліктів інтересів, тому завдання розробників має полягати в пошуку прийнятного балансу різних економічних і соціальних інтересів і в підготовці системного документа», - підсумував експерт.
