Москва. 31 серпня. УНІАН. Позиція Естонії з питання будівництва «Nord Stream» у своїй економічній зоні Балтійського моря з часом не змінилася, і країна продовжує виступати проти прокладання цього газопроводу.
Про це в інтерв`ю радіостанції «Ехо Москви» заявив міністр закордонних справ Естонії Урмас ПАЕТ.
За його словами, причина такої позиції пояснюється занепокоєнням за екологічний стан регіону.
«Загалом, наша позиція не змінилася. І наша позиція така, що, все ж таки, ми на позиції, що Балтійське море – не найправильніше місце для такого великого будівництва. Отже, наша основна проблема, все ж таки, пов`язана з екологією», - заявив він.
Він повідомив, що, за даними фахівців, при глибині Балтійського моря максимум у 80 метрів вже померло 30% його флори і фауни, а «у разі аварії газопроводу знадобиться 35 років, щоб замінити всю воду в Балтійському морі».
«Отже, це дуже довгий процес, якщо щось трапиться. І будувати більш ніж тисячу кілометрів таку серйозну інфраструктуру в морі – це велика робота. І ризики залишаться високими», - сказав міністр.
У.ПАЕТ висловив також здивування, чому газопровід не можна було проектувати на суші, «де й знаходяться до цих пір теж дуже великі труби між Росією і Європою».
Довідка УНІАН. Газопровід Nord Stream (Північний потік) має з`єднати Росію і Євросоюз через акваторію Балтійського моря від Виборга до Грайфсвальда (Німеччина). Проект реалізують «Газпром» і німецькі компанії E.ON і BASF.
Для будівництва газопроводу необхідна згода п`яти країн, через води яких він пройде - Росії, Фінляндії, Швеції, Данії і Німеччині. Проти проекту виступає низка країн Балтійського регіону, зокрема Естонія і Литва, мотивуючи це потенційною загрозою для екології.
Як очікується, перша нитка Nord Stream потужністю 27 мільйонів тонн газу на рік буде збудована до 2011 року, а друга аналогічної потужності - до 2012 року.
