Сьогодні на всій планеті відзначається Міжнародний день "Лікарі світу за мир", який проводиться за рішенням Виконкому Міжнародного руху "Лікарі світу за запобігання ядерній війні" в день бомбардування Хіросіми.
Шостого серпня 1945 року американська авіація бомбардувала японське місто Хіросіма, вперше в історії людства застосувавши атомну зброю. Близько 140 тисяч японців загинули при бомбардуванні, а від наслідків застосування атомної зброї померло більше 230 тисяч чоловік. При цьому переважна більшість загиблих були мирними громадянами.
Того дня в 8 годин 15 хвилин американський бомбардувальник Б-29, названий "Енола Гей" за ім’ям матері командира екіпажу, скинув атомну бомбу "Малюк" з тротиловим еквівалентом 20 тисяч тонн на Хіросіму. "Спалах був жахливий, - писав згодом пілот бомбардувальника - Немає ніякого сумніву, що це найсильніший вибух, який коли-небудь бачила людина. Боже, що ми накоїли!". Пізніше пілот, що доставив бомбу, збожеволів.
При бомбардуванні Хіросіми було знищено 67 відсотків міста. А вже дев`ятого серпня того ж року атомна бомба з плутонієвим зарядом потужністю 20 тисяч тонн була скинута на інше японське місто – Нагасакі.
Через десять років після цієї страшної трагедії в 1955 році в Хіросімі відбулася перша всесвітня конференція за заборону атомної і водневої зброї. А вже в 1985 південна частина Тихого океану була оголошена без`ядерною зоною.
Міжнародний день "Лікарі світу за мир" в деякому розумінні символічний і служить для нагадування про цю людську трагедію, про роль лікарів в боротьбі за мир і в запобіганні війні в цілому. Адже саме лікарі дають людям життя, повертають пацієнтів до життя.
Організація «Лікарі миру» відзначає цей день своєю повсякденною роботою. Цей рух виник у 1980 році у Франції в результаті відгалуження від іншої знаменитої міжнародної організації «Лікарі без меж». З тих пір великі відділення «Лікарів миру» з`явилися в дванадцяти країнах, включаючи США, Швецію і Нідерланди.
У всьому світі регулярно здійснюються терористичні акти і насильство, внаслідок чого багато невинних людей стають інвалідами на все життя. При цьому від лікарів вимагається не тільки уміння надати правильну медичну допомогу, але і довготерпіння, гуманність, любов до пацієнта. Адже часом добре слово і розуміння можуть бути ціннішими за всякі ліки.
