Палички для їжі - не така вже й екзотика в наш час навіть для європейців. Багато хто з нас мав змогу користуватися ними, наприклад, у ресторані східної кухні та переконатися, що це не дуже зручно. Неодмінно при цьому виникало запитання: чому азіати їдять паличками, якщо виделками і ложками це робити набагато простіше?
Відповісти на нього можна, заглибившись в історію, філософію та культуру харчування Китаю - країни, де кілька тисячоліть тому з'явився цей інструмент. Сьогодні розберемося, чому в Азії їдять паличками і як так сталося, що цей звичай досі залишився популярним.
- Чому китайці їдять паличками - історія та легенди
- Чому японці їдять паличками - філософія та звичаї
- Чому їдять паличками навіть зараз
Чому китайці їдять паличками - історія та легенди
Палички для їжі в Китаї мають довжину 25 см і називаються "куайцзи", що означає "швидко". Точна дата їхньої появи невідома, як і ім'я винахідника. На думку археологів, паличками стали користуватися близько 3-4 тисяч років тому, і тоді це були звичайні дерев'яні гілочки, якими китайці витягали гарячі шматки з казанів або розмішували їжу. Потім з їхньою допомогою почали і їсти.
З приводу того, чому їдять паличками, у Китаї існує легенда. Згідно з нею, заснував цей інструмент імператор Юй Великий. Нібито під час походу він був дуже голодний і не став чекати, коли казан охолоне, а виламав із дерева дві гілочки і витягнув ними гарячий кусень м'яса. Відтоді цей приклад почали наслідувати інші.
Поширенню паличок сприяло конфуціанство - китайська філософська течія, засновник якої Конфуцій (бл. 551 - бл. 479 до н. е.) вважав їх уособленням миру і гармонії. Ви, напевно, здивуєтеся, але звичайні металеві ножі, традиційно присутні з нами під час кожної трапези, в уявленні філософа символізували насильство й агресію. До того ж вважалося, що ними можна поранити губи або язик, чого неможливо навіть уявити, якщо їсти паличками.
Пізніше, в період династії Хань, китайська кухня зазнала змін. Деревина була дефіцитом, і готувати доводилося на маленькому вогні та швидко. У зв'язку з цим продукти стали нарізати дрібніше. Невеликі шматочки зручно було брати саме паличками. Ця традиція закріпилася на практиці. Закріпилася настільки, що проникла і в сусідні країни - Японію, Корею, В'єтнам.
Чому японці їдять паличками - філософія та звичаї
У Японії палички прижилися орієнтовно в XII столітті. Це сталося, зокрема, завдяки філософії гармонії та миролюбства, якою був наділений інструмент і яка близька японцям. Тут довжина паличок 20-23 см, і вони називаються "хасі". У них загострені кінці, якими зручно виймати кістки з риби, що є основою національної кухні. Та й узагалі в цій країні багато страв зручно їсти паличками: суші, сашимі, рамен, удон, темпура...
Японці дуже дорожать своїми звичаями, зокрема і звичаєм їсти за допомогою хасі. Вони не бачать сенсу в заміні звичних дерев'яних паличок холодними металевими ложками і виделками.
У Країні сонця, що сходить, палички для їжі дуже різноманітні. Їх виготовляють із кипариса, бамбука, клена, розмальовують і покривають лаком. Японські хасі красиві, і не дивно, що вони часто відіграють роль вишуканого подарунка для найдорожчих людей.
Чому їдять паличками досі
Поряд із філософським обґрунтуванням використання паличок для їжі існує й суто практичне. У китайців особливе ставлення до вживання їжі, що вимагає зваженого підходу. Річ у тім, що якщо їсти паличками - процес відбуватиметься повільніше, ніж коли це робити ложкою чи виделкою. Таким чином можна смакувати, розтягувати задоволення від кожного шматка. До того ж їжа, що надходить в організм меншими порціями, легше засвоюється, не перевантажує шлунково-кишковий тракт.
Палички корисні і для розвитку дрібної моторики, оскільки потребують координації рухів пальців і рук для утримання та маніпулювання приладами. Японці, наприклад, вважають, що якщо дітей змалку вчити користуватися хасі, то в них краще розвиваються уважність, зосередженість, когнітивні здібності.
Для мільйонів людей у Китаї, Японії та інших країнах Азії палички - це не просто інструмент, а частина їхньої ідентичності. Саме тому цей звичай продовжує жити.
