Російська редакція часопису Forbes опублікувала перелік з 50 іноземних компаній з найбільшим прибутком на російському ринку за 2022 рік. Серед них – відомі фармацевтичні компанії світового рівня, які заробили десятки мільярдів російських рублів і сплатили десятки мільйонів податків до бюджету країни-агресора.
Лідером за виручкою серед представників фармацевтичної галузі є німецька компанія Bayer: її дохід від операцій в Росії протягом першого року війни склав 86,5 млрд рублів. Це приблизно $636 млн за курсом на кінець грудня 2022 року, і порівняно з 2021 роком Bayer навіть покращила результат, хоча й лише на 0,1%.
На другому місці – холдинг Johnson & Johnson із 77,2 млрд руб. доходу, який виявився на 3,5% нижчим за попередній рік. Хоча компанія відома пересічному покупцю перш за все завдяки товарам для особистої гігієни, фармацевтичне виробництво є одним з головних напрямків діяльності корпорації.
Є в списку й швейцарська Novartis з доходом 68,6 млрд рублів. Цей результат виявився на 0,3% гіршим, ніж у 2021 році, але сума залишається дуже значною.
Французька компанія Sanofi навпаки продемонструвала надзвичайно швидке зростання на російському ринку: у 2022 році її дохід збільшився майже на 25% порівняно з ʼдовоєннимʼ та сягнув 63,8 млрд рублів.
ʼВідзначиласьʼ у переліку також британо-шведська AstraZeneca, яка торік заробила в РФ 53,7 млрд рублів. Збільшення доходу цієї компанії стало рекордним – 36,4 відсоткових пункти порівняно з підсумками 2021 року.
Шістку лідерів замикають американці з Abbott Laboratories з доходом ʼвсьогоʼ у 49,7 мільярдів рублів та показником зростання на ринку на рівні 6,5%.
Таким чином, в сумі ці компанії за один рік заробили в РФ 322,3 млрд рублів, або (знову ж таки за курсом грудня 2022 року) близько 2,37 мільярда доларів США.
Нагадаємо, що всі компанії з цього переліку разом з деякими іншими фармацевтичними корпораціями потрапили до ТОП-50 компаній з Європи та США, які не згорнули свою діяльність на території та на ринку Росії з початком повномасштабного вторгнення в Україну. Цей список був сформований Міністерством іноземних справ, голова якого, Дмитро Кулеба, закликав клієнтів та партнерів обмежити взаємодію з брендами-спонсорами війни.
Крім того, з ініціативи уряду та НАЗК в Україні було прийнято закон про обмеження обігу препаратів, вироблених ʼнедружнімиʼ підприємствами, а продаж ліків, вироблених у РФ та Білорусі, наразі цілком заборонений.
Також влітку цього року фахівці Київської школи економіки (KSE) розробили мобільний додаток зі сканером штрихкодів, який дозволяє миттєво дізнатись, чи залишив виробник російський ринок.
