Люди, які страждають на депресію, у три рази частіше хворіють на хворобу Паркінсона, виявили вчені з Тайваню.
Під час дослідження вчені проаналізували історії хвороби більше 4,6 тисячі людей із діагнозом "депресія", а також анамнез 18,5 тисячі осіб без депресії за період понад 10 років.
Крім того, дослідники оцінили довгострокові ризики депресії, виключивши тих пацієнтів, у яких хвороба Паркінсона розвинулася протягом двох-п`яти років після початку депресії.
За період спостережень хвороба Паркінсона була діагностована у 66 людей із депресією (1,42%) та у 97 без депресії (0,52%). Тобто пацієнти з депресивними станами захворювали у 3,24 разу частіше.
За словами вчених, вони ще повинні з`ясувати, чи не є депресія власне раннім симптомом хвороби Паркінсона, а не незалежним чинником для розвитку цього захворювання.
Зазначимо, що минулого року вчені з Великобританії запропонували діагностувати хворобу Паркінсона за допомогою аналізу голосу пацієнтів. Вчені визначили 132 характеристики вимовлення тривалих голосних звуків, які зустрічаються при дисфонії.
Хвороба Паркінсона - це хронічне захворювання, характерне для осіб старшої вікової групи, внаслідок якого руйнуються і гинуть нейрони головного мозку. Для хвороби Паркінсона характерні чотири рухових порушення - це тремор (тремтіння), гіпокінезія (хворий може застигати, годинами зберігаючи нерухомість), м`язова ригідність (кінцівки під час згинання і розгинання застигають у наданому їм положенні), постуральна нестійкість (хворому складно почати рух, а почавши його, важко зупинитися), а також психічні розлади.
