53% дорослого населення ЄС мають надлишкову вагу, а 17% страждають від ожиріння. Для аналізу використовувався індекс маси тіла, який враховує співвідношення ваги і зросту.
Дані Європейського статистичного агентства (Eurostat) показують, що 45% дорослого населення мають нормальну вагу, а 3% – недостатню.
Статистика показує, що в країнах Східної Європи частка людей з надмірною вагою вище, ніж в країнах Західної Європи. Найбільша частка в Хорватії і Мальті – 65%, найменша – в Італії (46%) і Франції (47%).
Читайте такожДля ожиріння досить кухля пива на день - вчені
У віковій групі від 18 до 24 років була зафіксована найнижча частка населення з надмірною вагою в ЄС в 2019 році (25% мають надлишкову вагу, 6% – ожиріння), а у віковій групі від 65 до 74 років – найвища (66% і 22% відповідно).
В ЄС також існують істотні відмінності щодо частки дорослих з надмірною вагою або ожирінням з точки зору статі і соціально-економічного становища.
В цілому, у всіх країнах ЄС чоловіки частіше страждають надмірною вагою. У 2019 найвища частка чоловіків і жінок з ожирінням була зафіксована на Мальті.
У 2019 серед населення у віці 18 років і старше найнижча частка жінок з ожирінням спостерігалася в Італії (10,7%), Румунії (10,8%), Болгарії (11,9%) та на Кіпрі (14, 1%). Серед чоловіків цей показник був найнижчим в Румунії (11,1%), Італії (12,9%), Нідерландах (13,2%) і Франції (14,3%).
Найвищий відсоток жінок, які страждають ожирінням, був зареєстрований в Естонії (23,6%), Латвії (25,7%), Ірландії (26,0%) і Мальті (26,7%), а серед чоловіків з ожирінням найвищий відсоток був виявлений в Хорватії (23,7%), Ірландії (25,7%), Угорщині (25,8%) і на Мальті (30,6%).
Зазначимо, ожиріння – серйозна проблема суспільної охорони здоров'я, оскільки воно значно збільшує ризик хронічних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу, гіпертонія, ішемічна хвороба серця і деякі види раку. Для певних людей ожиріння може бути пов'язано з широким спектром психологічних проблем. Для суспільства в цілому це пов'язано зі значними прямими і непрямими витратами, які створюють значне навантаження на охорону здоров'я та соціальні ресурси.
