Підпишіться на нас в Google
Літо 2026 року виявилося надзвичайним: одна за одною змінювалися рекордні хвилі спеки та бездощові періоди. Залізничні рейки деформувалися, транспорт давав збої, врожайність різко впала, а фермери вже турбуються про продовольче забезпечення на наступний рік.
Згідно з попередженням кліматолога Тіма Палмера, за тривалою спекою та посухою, що вразили Західну Європу влітку 2026 року, можуть стояти не лише добре відомі термодинамічні ефекти зміни клімату. Можливо й те, що змінюється сама атмосферна циркуляція, і в цьому випадку у людства залишилося набагато менше часу на адаптацію, ніж очікувалося, пише Pénzcentrum.
На думку частини експертів, все, що сталося влітку, добре вписується в давно відомі прогнози щодо тепліших і сухіших літ, однак, за словами кліматолога Тіма Палмера, цього пояснення само по собі недостатньо.
Термодинамічний ефект проти нового сценарію
Так званий термодинамічний ефект зміни клімату дійсно добре відомий і ґрунтується на простій фізиці. Атмосфера, що нагрівається, здатна утримувати більше водяної пари, тому взимку атмосферні утворення низького тиску приносять більше опадів, а влітку через зменшення різниці температур між екватором і полярними регіонами посилюється висихання.
Однак нинішні літні екстремуми спричинив не цей ефект, а надзвичайно стійкий антициклон, що застряг над Західною Європою з кінця весни, який відхилив від континенту погодні системи, що приносять опади.
За словами Палмера, існують два можливі сценарії:
- Згідно з першим, стійкий антициклон – частина внутрішньої, хаотичної мінливості клімату, і він не має прямого зв’язку з глобальним потеплінням. У цьому випадку влітку 2027 року є хороші шанси на атмосферну циркуляцію, ближчу до звичної.
- Згідно з другим, значно більш тривожним варіантом, зміна клімату вже впливає не тільки на термодинаміку атмосфери, а й на її динаміку, тобто перекроює циркуляційні закономірності, що визначають формування струменевих течій та антициклонів. Дані спостережень вказують на те, що стійкі літні антициклони дійсно з’являються дедалі частіше, що безпосередньо пов’язано зі зростанням середньосвітової температури.
"В екстремальному випадку можливо, що атмосферна динаміка незабаром перетне критичну точку неповернення, після чого стійкі антициклони зможуть закріплюватися майже кожного літа. Якщо цей сценарій реалізується, ми не можемо дозволити собі розкіш адаптуватися протягом одного-двох десятиліть, а потрібні негайні дії", – заявив експерт.
Палмер визнає, що нинішні комплексні кліматичні моделі не підтверджують цю теорію, але також вказує на те, що ті самі моделі не змогли належним чином змоделювати й стійкий антициклон, який спостерігався у 2026 році. Причина цього, ймовірно, полягає в тому, що вони не мають просторової та часової роздільної здатності, необхідної для опису турбулентних взаємодій атмосфери.
Роль Ель-Ніньо та пропозиція Палмера
Додаткову невизначеність у всьому цьому створює й те, що саме зараз розгортається явище Ель-Ніньо. Ефект потепління тропічної частини Тихого океану в Європі та Великій Британії проявляється насамперед взимку. Спочатку очікується більш дощова, ніж у середньому, зима, однак пізніше цей процес може стати сухішим.
Якщо зима в підсумку принесе менше опадів, ніж зазвичай, водосховища не зможуть наповнитися до наступного літа, що може мати серйозні наслідки.
Палмер роками наполягає на тому, що світовим кліматичним дослідницьким центрам слід об’єднати людські та обчислювальні ресурси для створення глобальної моделі з надвисокою роздільною здатністю. Крім того, за словами експерта, необхідні й негайні практичні заходи.
Державним органам потрібно терміново розглянути надзвичайні заходи – включаючи навіть будівництво установок для опріснення морської води, – за допомогою яких можна підготуватися до можливого повторення у 2027 році погоди, подібної до посухи 2026 року.
Полікриза вже почалася
Хвилі спеки, посухи та лісові пожежі останніх років уже створили в Європі умови, які багато хто сприймає як межу людської здатності до адаптації.
Під час низки побитих температурних рекордів важко уявити, як можна було б підтримувати звичне сьогодні життя, інфраструктуру чи безперебійну роботу економіки в значно екстремальніших умовах. Однак, судячи з нинішніх процесів, готуватися потрібно саме до цього.
Про це раніше в інтерв’ю розповідав дослідник колапсу Балаж Штумпф-Біро. За його оцінкою, так званий полікризис уже почався, просто ми поки що перебуваємо на його ранній стадії.
Порушення рівноваги природних систем є особливо важливим тому, що від цих систем залежать економіка, виробництво продовольства, енергопостачання і, зрештою, функціонування суспільства. Тому в середньостроковій та довгостроковій перспективі саме наслідки екологічних змін можуть стати найсерйознішою проблемою.
Раніше УНІАН повідомляв, що Китай замовчує про масштаби повені в Тибеті.
