Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували лише 203 із 251 народного депутата, зареєстрованого в сесійній залі.
Законопроектом пропонується ввести посаду детектива бюро. Також передбачено, що президент України обиратиме з трьох кандидатів на посаду керівника Національного антикорупційного бюро. Саме навколо цієї норми в сесійній залі розпочалася дискусія. Проти такого підходу виступила категорично фракція «Народний фронт»
Народний депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв наголосив, що в законопроекті «є три ключові ідеї», зокрем, заборона брати до Національного антикорупційного бюро та спеціалізованої прокуратури тих, хто раніше вже відповідав за боротьбу з корупцією. За його словами, для детективів бюро передбачена зарплата у розмірі близько 20 тис. грн. Як сказав Соболєв, планується надання можливості забирати в посадовців, які не можуть пояснити походження свого майна, це майно «разом з їхнім ув’язненням».
У свою чергу, народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Віктор Чумак наголосив, що законопроектом пропонується ввести посаду детектива, яка передбачає об’єднання посад слідчого і оперативно-розшукового працівника.
За словами Чумака, законопроектом передбачене створення спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка має здійснювати нагляд за додержанням законів саме при діяльності Національного антикорупційного бюро, а також прописаний спеціальний конкурсний порядок підбору прокурорів до цієї спеціалізованої прокуратури.
Читайте такожПорошенко назвав потенційних клієнтів антикорупційного бюро
Як наголосив Чумак, законопроектом заборонятиметься брати на роботу в Національне антикорупційне бюро тих осіб, які останні 5 років працювали в антикорупційних підрозділах, СБУ, Генпрокуратурі, МВС, а також не можуть бути прийняті на службу ті, в кого фінансові декларації будуть визнані недостовірними і розходитимуться з реальними даними більш як на 50 мінімальних зарплат.
Він зазначив, що також розширюватиметься перелік посадовців, які потрапляють під розслідування Національного антикорупційного бюро – це працівники Національного агентства з питань запобігання корупції, а також президенти України, перебування яких на посаді закінчилося.
За словами Чумака, законопроектом планується «максимально деполітизувати процедуру призначення керівника бюро - призначення директора бюро відбувається на підставі подання конкурсної комісії трьох претендентів президенту України, який одноосібно призначає з цих трьох керівника».
Водночас, сказав він, встановлюються певні політичні запобіжники в тому, що директора бюро не можна звільнити без згоди на те Верховної Ради. «Таким чином, Верховна Рада бере участь у звільненні директора Національного антикорупційного бюро, а президент бере пряму участь у його призначенні», - поячнив Чумак.
За його словами, також пропонується спростити процедуру конфіскації майна, здобутого незаконним шляхом.
Як наголосив народний депутат Сергій Пашинський (фракція «Народний фронт»), законопроектом передбачений надто серйозний вплив з боку президента України на ці структури. Він зазначив, що призначати керівництво бюро має Верховна Рада, тобто має бути збережений баланс між гілками влади.
У відповідь народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко заявив, що позиція фракції «Народний фронт» свідчить про те, що вона орієнтується на «олігархічні впливи».
