Іноді краще мовчати: чим небезпечна ідея влади про новий масштабний договір на кшталт Будапештського меморандуму

Віталій Кулик
15:34, 24 вересня 2019
Політика
2377 0
Думка

В команді президента Зеленського обговорюється ідея про те, що врегулювання ситуації в Україні має завершитися підписанням нового масштабного міжнародного договору, під яким би поставили підписи провідні країни світу і який би зафіксував «на століття» суверенітет та територіальну цілісність нашої держави, чого свого часу не зміг забезпечити Будапештський меморандум. Про це в інтерв’ю «Лівому берегу» розповів помічник президента у закордонних справах Андрій Єрмак.

Ідеї про закріплення нейтрального статусу на зразок швейцарського чи шведського залишилися у ХХ столітті. Масштабні пакти можливі тільки тоді, коли країна не складає геополітичного чи економічного інтересу для світових гравців

Така ідея – це черговий прожект, пов’язаний із нерозумінням нинішньою владою процесів, що відбуваються в новому світі.

Ідеї про закріплення нейтрального статусу на зразок швейцарського чи шведського залишилися у ХХ столітті. Масштабні пакти можливі тільки тоді, коли країна не складає геополітичного чи економічного інтересу для світових гравців. Це може бути лише країна зі сталими правилами гри і системою відносин, що забезпечує баланс та рівновіддаленість країни від безпекових інтересів сусідів. Це – не про Україну.

Встановленню нейтралітету Швейцарії та Швеції передувало багато часу. Навіть до нейтралітету Туркменістану, який сам проголосив такий статус, а згодом його визнали інші країни, є певні питання. Швейцарія і Швеція йшли до свого нейтралітету дуже довго. Для цього вони побудували відносини з сусідами таким чином, щоб унеможливити будь-які претензії чи загрози. І це дозволяє їм балансувати. Але та ж Швеція, попри нейтральність і позаблоковість, перебуває у тісних відносинах із Євросоюзом та практично інкорпорована в процеси в ЄС. Те саме стосується і Швейцарії, яка є частиною великого економічного простору Євросоюзу.

В контексті цієї ідеї про новий масштабний договір веду мову саме про нейтралітет, тому що забезпечення безпеки та територіальної цілісності країни, коли «спонсорами безпеки» є світові потуги, означає визнання всіма нейтрального статусу цієї країни та погодження з тим, що вона не буде предметом суперечок між цими світовими потугами. Відтак, це означає виведення країни за дужки геополітичних альянсів типу НАТО і Євросоюзу.

Однак, якщо ми говоримо про гарантії безпеки з боку Російської Федерації та Китаю, то вони не варті й паперу, на якому буде записана ця угода.

Україна мала досвід Будапештського меморандуму, який нібито мав би забезпечити безпеку та територіальну цілісність нашої держави після втрати ядерної зброї. Але меморандум не був підкріплений гарантійним механізмом. Відповідно, жодні апеляції до Будапештського меморандуму не мають юридичних підстав і наслідків.

Тож залишається єдиний варіант – визнання України нейтральною і позаблоковою. Але тоді нам доведеться відмовитися від європейської перспективи і курсу на інтеграцію в Північноатлантичний альянс. А це означає, що ми не отримаємо нічого взамін. Жодних безпекових преференцій чи гарантій застосування щодо нашої країни механізму колективного захисту. В такому випадку Україна знову опиниться сам на сам із російською агресією.

Тим більше, підписувати якісь угоди про безпекові гарантії з Росією зараз, коли вона є агресором – це не просто помилка, а відверта дурниця. Якщо не зрада…

Підписання з Росією якогось великого договору фактично буде капітуляцією України на даному етапі

Тому ці заяви пана Єрмака – від некомпетентності і нерозуміння процесів у світовій геополітиці та світових міжнародних відносинах.

До того ж, навряд чи країни, які назвав пан Єрмак в якості підписантів такого договору – США, Великобританія, Німеччина, Франція та Китай, були б зацікавлені ставити свої підписи під таким документом та, відповідно, закріплювати нейтральний статус України. Для європейських країн, Сполучених Штатів та Китаю немає сенсу втручатися в питання нашої територіальної цілісності та безпеки, бути одноосібними або колективними гарантами нашої безпеки, якщо немає сторони, з якою вони конфліктують на теренах України, тобто Російської Федерації.

Отже, це – беззмістовна ідея, яка не знайде підтримки у жодного світового лідера без урахування великого контексту відносин із Росією.

А підписання з Росією якогось великого договору фактично буде капітуляцією України на даному етапі. Тому, з моєї точки зору, пану Єрмаку краще мовчати, читати книжки, а не говорити дурниці.

Підписання певної угоди стане можливим лише тоді, коли Росія буде визнана стороною конфлікту на Донбасі і буде підписантом такої мирної угоди. Прийнятною буде угода, яка передбачатиме виведення російських військ, повернення Україною Донбасу і забезпечення суверенітету на всій території країни. Принаймні якщо ми говоримо про конфлікт на Донбасі. Якщо ж ми говоримо про конфлікт із Росією взагалі, то така угода має також передбачати повернення Україні Криму.

Але я розумію, що всього цього у короткостроковій перспективі не відбудеться. Тому ідеї про великі мирні договори з Росією, в яких вона не виступатиме стороною конфлікту, я би взагалі відкинув як такі, що є прожектерськими та суперечать національним інтересам України.

Віталій Кулик, політолог, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter