Часті зустрічі президентів та глав урядів України й Росії можуть стати "димовою завісою" завдяки якій легше буде підписати непоміченими непопулярні серед частини українців домовленості.
Таку думку кореспонденту УНІАН у Польщі висловив експерт Інституту міжнародних стосунків Варшавського університету Анджей ШЕПТИЦЬКИЙ.
Він не виключив, що значна кількість взаємних візитів українських та російських високопосадовців, серед іншого, може мати на меті виробити в людей "певний імунітет" на них.
"Це створення такої собі димової завіси: якась двадцята зустріч, на якій підписана десята угода, що врешті, крім експертів, нікого це не буде цікавити", - сказав аналітик.
А.ШЕПТИЦЬКИЙ вважає, що не варто переоцінювати факту того, що під час останнього візиту Президента РФ Дмитра МЕДВЕДЄВА в Україну не було підписано низки договорів про економічну співпрацю, зокрема, в енергетичній сфері.
На думку експерта, цей факт не дає підстав робити висновок, що нова українська влада продемонструвала готовність відстоювати національні інтереси держави.
"Є ще 5 років. ПУТІН може казати МЕДВЄДЄВУ те, що відтягнеться, те не втече", - припусти аналітик.
Водночас він позитивно оцінив підписану угоду про демаркацією українсько-російського кордону, який матиме позитивний вплив на відносини України з Європейський Союзом, але зауважив, що спільна декларація стосовно Придністров`я не втішить європейських партнерів українців.
"Для України - це не справа життя та смерті, але з перспективи ЄС та європейської безпеки, Придністров`я є одним із викликів. Тут неочікувано Україна опиняється на боці РФ", - констатував експерт.
Як повідомляв УНІАН, низка оглядачів очікувала під час візиту Д.МЕДВЕДЄВА до Києва 17-18 травня угод про економічну співпрацю, які - на думку представників української опозиції - несли загрозу для національних інтересів України. Ця зустріч двох президентів стала сьомою з часу приходу до влади В.ЯНУКОВИЧА.
Низка експертів вважають невигідним для України створення газотранспортного консорціуму з Росією, об`єднання "Нафтогазу" з "Газпромом", передачу контролю над активами авіаційної промисловості росіянам та цілковиту залежність від поставок ядерного палива з РФ, що - за деякими даними - включають договори, які готуються до підписання сторонами.
