Матеріали у справі «ТИМОШЕНКО-ЛАЗАРЕНКА» в Генеральній прокуратурі України налічують 8 тисяч томів. Таку цифру назвав колишній заступник генпрокурора України, що керував розслідуванням справ Юлії ТИМОШЕНКО в 1997-2002 роках Микола ОБІХОД в інтерв`ю «Комсомольской правде в Украине», опублікованому 27 жовтня 2011 року.

Зокрема, коментуючи заяви представників БЮТ про те, що нинішня ГПУ порушила 11 кримінальних справ проти Ю.ТИМОШЕНКО, М.ОБИХОД заявив: «Я не можу точно стверджувати, про які саме справи йде мова, оскільки зараз не працюю в Генпрокуратурі. Але матеріали так званої справи «ТИМОШЕНКО – ЛАЗАРЕНКА» в Генпрокуратурі налічують 8 тисяч томів.».

За словами колишнього заступника генпрокурора, «в 2001 році Ю.ТИМОШЕНКО пред`явили звинувачення, що включали і хабарі для П.ЛАЗАРЕНКА, - понад 86 мільйонів доларів, і контрабанду російського газу - на суму більше 2 мільярдів доларів, і приховання за кордоном валютної виручки – понад 180 мільйонів доларів, і ухилення від сплати податку, і посадову фальсифікації».

Відео дня

При цьому М.ОБІХОД вважає «безпринципним рішенням» закриття Генпрокуратурою України справ проти Ю.ТИМОШЕНКО в 2005 році. «Це безпринципне рішення ПІСКУНА (Святослав ПІСКУН - генеральний прокурор України в 2004-2005 рр. – УНІАН) приймалося в 2005 році - після повторних виборів з кар`єрно-політичних міркувань, якими керувався тодішній генпрокурор. Той рік, на мою думку, взагалі став переломним для Генпрокуратури - вона, як і решта відомств, відтоді багато в чому почала керуватися міркуваннями політичної доцільності, часто - особистої вигоди. Почали забуватися принциповість, обов’язок, честь. На мою думку, все розпочалося саме з рішення ПІСКУНА про закриття тих справ, нехай навіть на нього тиснули. І я вважаю, що це рішення було незаконним, і так само вважають багато інших юристів. А це означає, що справи можна поновити. Скажу більше, поновити справи прокуратура зобов`язана відповідно до закону».

На запитання журналіста, чому всі справи проти Ю.ТИМОШЕНКО розвалюються як картковий будиночок, М.ОБІХОД заперечив: «Що означає, «справи розвалюються»? Справи розвалюються, коли немає доказів. А я особисто - своїми руками - збирав докази і знаю, що вони і сьогодні на місці, кримінальні справи лежать на полицях. Залишається лише питання безпринципності. Якщо пан С.ПІСКУН у 2005 році з кар’єристських міркувань прийняв рішення про закриття - це запитання виключно до нього. Чому він закрив нормальну, класично розслідувану справу? Чому прийняв незаконне рішення? Хай пояснить перед суспільством!».

При цьому колишній заступник генпрокурора сказав: «Коли я читаю коментарі у справі ТИМОШЕНКО в Інтернеті, там завжди присутній такий постулат: якби щось було, її б посадили ще за часів КУЧМИ. А якщо не посадили, отже, нічого не було. Даруйте! Так само за часів КУЧМИ доводилося стикатися з протидією - людей, різних сил, які не були зацікавлені в тому, щоб ці справи були доведені до фіналу...».

М.ОБІХОД також вкотре заявив про необхідність перевірити можливу причетність Ю.ТИМОШЕНКО до справи про вбивство народного депутата України Євгена Щербаня в 1996 році.

Як зазначив М.ОБІХОД, «офіційних звинувачень у цьому Ю.ТИМОШЕНКО ніхто й не пред`являв. Треба провести розслідування. Розумієте, від Генпрокуратури потрібна принципова позиція в цьому питанні - розібратися, чи причетна Ю.ТИМОШЕНКО, чи ні!.. Треба встановити істину».