Бельгія опинилася під сильним тиском через дозвіл на використання заморожених російських активів для надання "репараційного кредиту" Україні, після того як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію, пише Financial Times.
У виданні нагадали, що близько 190 млрд євро російських державних активів, які зберігаються в Euroclear - центральному депозитарії цінних паперів у Брюсселі, - були заморожені після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Однак багато західних країн, включно зі США, Німеччиною та Бельгією, вагалися використовувати ці кошти через побоювання юридичних та фінансових наслідків.
За останні тижні позиція Європи змінилася, особливо після того, як адміністрація Трампа закликала союзників з G7 "використати або інакше розпорядитися" російськими активами для фінансування оборони України.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував використати 140 млрд євро як кредит для озброєння України. Єврокомісія пояснила, як такий "репараційний кредит" можна структурувати, наголошуючи, що Москва має нести витрати за незаконну війну президента Путіна.
Однак бельгійський прем’єр Барт Де Вевер попросив інші 26 країн ЄС взяти на себе юридичні та фінансові ризики, пов’язані з кредитом, і гарантувати його повну суму, щоб Бельгія не була змушена відшкодовувати гроші. Ця позиція викликала критику в інших столицях, особливо враховуючи, що прибутки Euroclear оподатковуються в Бельгії.
"Три роки Бельгія казала, що Euroclear – бельгійський і прибутки теж, а тепер, коли хоче поділитися ризиками, заявляє, що Euroclear – європейський", – цитує FT одного дипломата ЄС.
Інші країни наголошують на солідарності: Польща погодилася приймати головний центр постачання озброєння в Україну, Данія відправляє літаки F-16 без вимог щодо спільного покриття ризиків.
Єврокомісія вже спробувала розвіяти деякі занепокоєння Бельгії, додавши положення про покриття позики за рахунок національних умовних зобов'язань у випадку, якщо Росія почне виплачувати воєнні репарації. У комісії стверджують, що позика структурована таким чином, що це не є конфіскацією активів, і зазначає, що судові рішення поза блоком не визнаються ЄС. Але уряд Бельгії заявив, що "поточний план не задовільний", і що умовні зобов'язання "не вирішують питання покриття ризиків".
ЄС планує узгодити кредит у 140 млрд євро до грудня, з першими виплатами у другому кварталі 2026 року.
Зазначається, що з 2022 року бельгійський уряд отримав 3,6 млрд євро податків на прибутки від російських активів, і заявив, що ці кошти повністю призначені для підтримки України. Проте не всі гроші вже передані Києву. Де Вевер зазначив, що частину - 1 млрд євро - Бельгія залишає як резерв на ризики.
Його позиція викликала невдоволення деяких лідерів ЄС, особливо через відносно низьку військову підтримку України з боку Бельгії порівняно з Данією, Швецією та Німеччиною.
"Репараційний кредит" для України – головні новини
У вересні стало відомо, що Європейський союз обговорює способи використання заморожених російських активів для підтримки так званого "репараційного кредиту" Україні з метою зміцнення її фінансів воєнного часу та обходу ризику вето з боку дружньої Москві Угорщини.
За схемою, обговорюваною в Брюсселі, Україна почне виплачувати цю позику тільки після того, як отримає репарації від Росії за шкоду, завдану війною.
Як повідомляло агентство Reuters, сума "репараційного кредиту" Європейського Союзу для України може скласти до 130 мільярдів євро. Остаточний розмір буде погоджено з Міжнародним валютним фондом. Кредит буде спрямований на допомогу Києву у фінансуванні військових зусиль. Його Україна погасить лише після отримання репарацій від Росії в рамках майбутньої мирної угоди.
При цьому на саміті ЄС 1 жовтня не було досягнуто прогресу у видачі Україні кредиту в розмірі 140 мільярдів євро за рахунок заморожених російських активів.
Заступник міністра фінансів України Олександр Кава заявив, що Київ має сам вирішувати, як використовувати запланований європейський кредит, який буде профінансовано за рахунок заморожених російських активів. За його словами, Україна повинна мати можливість використовувати ці кошти також для покриття дефіциту бюджету, а не тільки для закупівлі зброї.
