Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу та Високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон застерігають Україну і Росію від можливої "газової" кризи внаслідок довготривалої дискусії щодо ціни на газ.
Про це Ж.М.Баррозу та К.Ештон заявили в інтерв’ю Центру Разумкова.
"Важливо, щоб поточні переговори України та Росії щодо зниження ціни на газ не завадили виконанню Україною зобов’язань згідно з Договором про Енергетичне Співтовариство та не загрожували постачанню газу до Європи. Ми звертаємо на це особливу увагу. Комісар Оттінгер вже заявив про нашу готовність до тристоронніх переговорів з Україною та Росією. Енергетичні відносини ЄС-Україна-Росія були темою нашого останнього саміту з Росією у грудні 2011 року. Ми дали зрозуміти, що нинішні дискусії Росії та України щодо ціни та обсягів газу не повинні призвести до ситуації, яка загрожуватиме поставкам газу до ЄС", - сказали Ж.М.Баррозу та К.Ештон.
Вони наголосили, що ЄС, Україна та Росія спільно зацікавлені в безперебійному функціонуванні ланцюга від виробника через транзитну країну до споживачів у Європі. "У березні 2009 року ЄС разом з міжнародними фінансовими установами зобов’язався підтримати модернізацію української газотранспортної системи (ГТС), якщо Україна здійснить необхідні реформи для привнесення прозорості в енергетичний сектор. Реструктуризація "Нафтогазу України" має для цього ключове значення, так само як і для збалансування бюджету. Ми також відкриті до ідей тристороннього консорціуму з ГТС, що мають бути реалізовані у прозорий ринковий спосіб", - наголосили Ж.М.Баррозу та К.Ештон.
При цьому Ж.М.Баррозу та К.Ештон підкреслили, що хоча тристороння співпраця в енергетиці на взаємовигідних умовах привертає багато уваги, відносини ЄС з Україною в жодному разі не перебувають у тіні його відносин з Росією. "Це окремі відносини. Як було зазначено, наші відносини з Україною міцно вкорінені в постулат спільних цінностей, спрямовані на політичну асоціацію та економічну інтеграцію. ЄС розглядає світ не як гру з нульовою сумою, а крізь призму спільних вигод. Тому наш підхід до України не обумовлений геостратегією і ґрунтується винятково на успіху українських реформ та якості її демократії. Це головне, що слід мати на увазі", - наголосили керівники ЄС.
При цьому Ж.М.Баррозу та К.Ештон нагадали про "газову" кризу, що виникла між Росією та Україною у 2009 році. "На жаль, ми маємо досвід проблем в енергетичних відносинах України та Росії. Страждав від цього і ЄС. Багато європейців добре пам’ятають газову кризу січня 2009 р. Ми раді, що було знайдено вихід у вигляді угоди між "Нафтогазом України" та "Газпромом". Ця угода підвищила прозорість газових відносин між двома країнами, хоча ще багато тут належить зробити", - вважають вони.
"Ми дуже уважно стежимо за розвитком відносин між Україною та Росією. Ключовий компонент цих відносин - енергетичні відносини. Україна - крупний імпортер природного газу з Росії і країна-транзитер газу, що постачається до ЄС", - зазначили Ж.М.Баррозу та К.Ештон.
