Про це він заявив в інтерв’ю УНІАН, відповідаючи на запитання: «А чи розглядаєте Ви в якості партнерства з владою, наприклад, висування священика у депутати будь-якого рівня?».
Як наголосив глава УГКЦ, «ми публічно заявляли, що політика – це не є роль священика. Якщо священик відчуває, що він хоче бути депутатом, то це означає, що він не розуміє, в чому полягає його місія».
«Більше скажу, - продовжує Шевчук, - чому сьогодні є з боку держави така увага до церкви? Гадаю, це є намагання, до певної міри, знайти собі державну церкву. Бо сьогодні в Україні є криза влади, ми це бачимо. Якщо порівняти рівень довіри, який існує до владних механізмів, і рівень довіри, який існує до церкви, то побачимо, що це – неспіввимірні величини. Тому держава хоче, шукає державної церкви суто, я би сказав, з корисливою метою. І тому церква повинна не датися, має зберегти свою свободу, інакше вона буде так само дискредитована, як сьогодні дискредитовані структури влади».
Але, за його словами, «церква має дати сенс, новий сенс для служіння влади. І тільки тоді ці державні структури можуть пережити свій ренесанс. Не тоді, коли вони підкорять собі церкву, ні. А коли вони її послухають. Коли той, хто іде до влади, розумітиме, що його метою є не зберегти свій капітал, чи створити якийсь окремий суперзахист для свого бізнесу, ні. Має бути, аби людина, ідучи до влади, хотіла послужити комусь, пожертвувати чимось для свого ближнього».
На тему: Українці не довіряють владі і правоохоронцям (опитування)
Бо сьогодні, відзначає глава УГКЦ, «стереотип чи поняття влади є абсолютно радянським. Начебто владу здобувають для того, щоб панувати з усіма наслідками аж до репресивного механізму використання. І тому я думаю, що це потрібно міняти, трансформувати у світлі прикладу князя Володимира».
