Український інститут національної пам'яті запропонував відмовитися від перенесення деяких вихідних / ілюстративне фото УНІАН

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проект Закону України "Про свята, пам'ятні дати та скорботні дні", також законопроект в цілому пропонує впорядкувати свята, міжнародні, скорботні та пам'ятні дні, релігійні свята.

Про це повідомляється на сайті Мінкульту.

Документ розробив Український інститут національної пам'яті.

Відео дня

Законопроектом пропонується скасувати перенесення вихідних, якщо державне свято збігається з вихідним днем, окрім релігійних свят Різдва Христового за юліанським календарем, Світлого Христового Воскресіння (Великодня) за юліанським календарем, Дня Святої Трійці за юліанським календарем, Різдва Христового за григоріанським календарем та Нового року.

В пояснювальній записці до законопроекту сказано: "Нинішня система державних свят і пам’ятних дат в Україні поєднує в собі успадковані від радянської доби та запроваджені в часи незалежності та є невпорядкованою. Конституція України визначає, що державні свята встановлюються виключно законами України. Однак на практиці вони запроваджують не тільки законами України, а й указами президента України (хоча Конституція України не передбачає за президентом України таких повноважень), постановами Верховної Ради України. Одне свято – День Конституції – закріплене в самому Основному законі України.

Читайте такожВ Україні з'явилося нове святоЦей недолік пов’язаний із відсутністю чітких визначень понять і категорій: "свято", "державне свято", "святковий неробочий день", "пам’ятна дата", "професійне свято".

Статтею 73 Кодексу законів про працю України встановлені "святкові та неробочі дні", але не визначено різниці між державними святами, релігійними та просто вихідними днями. У статті 161 Конституції України є поняття "державне свято", а у постанові Верховної Ради України "Про День незалежності України" фігурує дефініція "державне загальнонародне свято".

Законопроект пропонує встановити такий перелік державних свят: День Соборності України (22 січня, з нагоди проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році); День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (26 лютого, з нагоди вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в АР Крим та місті Севастополі); День пам’яті та примирення (8 травня, коли набув чинності Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини); День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня, коли в СРСР було оголошено про капітуляцію Німеччини); День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (14 травня); День Конституції України (28 червня, в день прийняття Основного закону України Верховною Радою України); День Державного Прапора України (23 серпня з нагоди підняття синьо-жовтого прапора над будівлею Верховної Ради України у 1991 році); День Незалежності України (24 серпня – на честь ухвалення Верховною Радою України Акта проголошення незалежності України); День Української Державності – 28 липня (з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення); День захисників України (14 жовтня, що пов’язано зі святом Покрови та історичною традицією вшанування в цей день українського війська); День української мови та писемності (9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця); День Гідності та Свободи (21 листопада на честь початку цього дня Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності в листопаді 2013 – лютому 2014 років).

Документом пропонується також визначити, що традиційними святами в Україні є: Новий рік (1 січня), Різдво Христове за юліанським календарем (7 січня), Перший день Свята Ризван, Песах, Світле Христове Воскресіння (Великдень) за григоріанським календарем, Світле Христове Воскресіння (Великдень) за юліанським календарем, День матері (друга неділя травня), Рамазан-Байрам, День Святої Трійці за григоріанським календарем, День Святої Трійці за юліанським календарем, День батька (третя неділя червня), День Перуна (20 липня), Курбан-байрам, Рош га-Шана, День народження Бахаулли, Ханука, Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня).

Пропонується визначити також і перелік основних міжнародних днів: Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – 27 січня; Міжнародний день боротьби за права жінок – 8 березня; Всесвітній день Землі – 22 квітня; День праці – 1 травня; Міжнародний день сім’ї – 15 травня; Міжнародний день захисту дітей – 1 червня; Всесвітній день довкілля – 5 червня; Міжнародний день молоді – 12 серпня; День пам’яті жертв комуністичного та нацистського тоталітарних режимів – 23 серпня; Міжнародний день демократії – 15 вересня; Міжнародний день людей літнього віку – 1 жовтня; Міжнародний день толерантності – 16 листопада; Міжнародний день людей з обмеженими можливостями – 3 грудня.

В законопроекті також пропонується визначити такий перелік скорботних днів: День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого; День чорнобильської трагедії – 26 квітня; День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня; День пам’яті загиблих захисників України – 29 серпня; День пам’яті депортованих українців – друга неділя вересня, День пам’яті жертв Голокосту – 29 вересня, День пам’яті жертв комуністичних репресій – перша неділя листопада, День пам’яті жертв Голодомору – геноциду українців і масових штучних голодів (День пам’яті жертв Голодомору) – четверта субота листопада.

8-ме березня і 1-ше травня пропонують залишити вихідними: "8 березня – Міжнародний день боротьби за права жінок і 1 травня – День праці пропонується відзначати як міжнародні дні в Україні та передбачається залишити їх неробочими днями".

Раніше Український інститут національної пам'яті домагався того, щоб в Україні 8 березня перестало бути вихідним днем. Святковий день в нашій країні може бути скасовано рішенням народних депутатів.