Напередодні роковин збиття рейсу МН17 над Донбасом, 17 липня, генеральний прокурор України Ірина Венедіктова зробила заяву щодо цієї трагедії, що забрала 298 життів.
За її словами, саме шана до скорботи родичів загиблих протягом цих 7 років була пріоритетом для всіх членів міжнародної спільної слідчої групи: України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.
Україна погодила з партнерами, що судовий розгляд справи відбуватиметься у національному суді Нідерландів – держави, чиїх громадян було найбільше серед людей, що були на борту.
"Міжнародна слідча група встановила ЗРК "Бук", з якого був збитий літак, його маршрут з Російської Федерації до України та назад. Прокурори та слідчі встановили 4 підозрюваних у причетності до збиття Боїнга, й у 2019 році Україна передала кримінальні провадження щодо них колегам з Нідерландів. І вже у березні 2020 року розпочався судовий процес, до якого прикута увага всього світу", - заявила керівник Офісу генпрокурора.
Попередня стадія судового розгляду завершилась у травні цього року. 7 червня розпочалась ключова фаза – розгляд справи по суті.
"На цій стадії суд має розглянути основну версію, висунуту обвинуваченням, і відповісти на три питання: чи був збитий літак із ЗРК "Бук"; чи була запущена ракета з поля біля селища Первомайський; яка роль обвинувачених у збитті літака", - додала Венедіктова.
Читайте такожЧому суд у Гаазі щодо МН17 важливий для інших справ проти Росії в міжнародних судахЗа її словами, Офіс генпрокурора пильно слідкує за процесом та на запит нідерландської сторони надає все необхідне сприяння для розгляду справи в суді.
Проте, продовжила генпрокурор, на цьому слідство у кримінальному провадженні щодо збиття літака рейсу МН17 не завершилось. Продовжується розслідування, спрямоване на встановлення інших осіб, причетних до цього злочину, в тому числі тих, хто здійснював запуск ракети та віддавав відповідні накази.
Венедіктова додала, що упродовж 2014-2020 років на території України зареєстровано майже 30 тисяч кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту та пов’язаний зі збройною агресією Російської Федерації.
"Майже половина з них – за фактами терактів, кожне п’яте – щодо участі у непередбачених законом збройних формуваннях, кожне восьме – участі у терористичних організаціях, кожне п’ятнадцяте – щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, кожне двадцяте – щодо державної зради, кожне п’ятдесяте – порушення законів та звичаїв війни. При цьому в умовах збройного конфлікту також вчиняються умисні вбивства, незаконні позбавлення волі та викрадення людей, катування", - заявила керівник Офісу генпрокурора.
За шість останніх років завершено розслідування та направлено до суду понад 6,5 тисяч кримінальних проваджень. Уже поточного року обвинувальні акти щодо понад 500 таких кримінальних правопорушень скеровано до суду.
Також Венедіктова нагадала, що в Україні будуть створені спеціалізовані підрозділи з розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.
Вона розповіла, що Офіс генпрокурора тісно взаємодіє з Міжнародним кримінальним судом, регулярно передаючи до нього зібрані спільно з громадськістю та правозахисниками докази порушення міжнародного гуманітарного права в Криму і на Донбасі. Й це вже дало результати: у грудні минулого року прокурор МКС оголосила про закiнчення попереднього розслідування у справі "Ситуація в Україні". Суд дiйшов висновку, що iснують пiдстави вважати, що на території нашої держави мають місце факти вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в межах його юрисдикції.
"Практика роботи Міжнародного кримінального суду засвідчує, що після початку розслідування в Україні буде створено Представництво офісу прокурора МКС, яке має взаємодіяти зі спеціалізованими підрозділами прокурорів та слідчих, які нарешті створюються", - заявила генпрокурор.
Крім того, за її словами, перейти на належний рівень взаємодії з Офісом прокурора МКС дозволить завершення процесу ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що є однією з умов Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Ратифікація створює додаткові можливості, переводить Україну в статус активного учасника процесу, демонструє відданість принципам та довіру до міжнародного права.
Венедіктова наголосила, що робота Міжнародного кримінального суду не підміняє національну систему правосуддя, однак міжнародна інституція – шанс дістати засобами міжнародного гуманітарного права вище командування Російської Федерації, адже завдання МКС – переслідування топ-виконавців злочинів. Й зволікання з ратифікацією Римського статуту – по суті відмова від можливості притягнути до відповідальності винних осіб.
"Ми маємо політичну волю, довіру до міжнародного правосуддя та тверді наміри не залишати злочини без належної правової оцінки, а злочинців - без покарання", - підсумувала керівник Офісу генпрокурора.
