Сьогодні Шевченківський районний суд Києва обрав міру запобіжного заходу у вигляді арешту ректору Київської державної академії водного транспорту ім. П.Сагайдачного Василю МИХАЙЛОВУ, який “грунтовно підозрюється в організації організованого злочинного угруповання, яке займалося виготовленням порнографії із залученням малолітніх дітей”.
Про це УНІАН повідомили у прес-службі ГУБОЗ МВС України.
Як зазначили в ГУБОЗ, за рішенням суду, В.МИХАЙЛОВ буде утримуватися під вартою протягом найближчих двох місяців.
Раніше сьогодні міністр внутрішніх справ України Юрій ЛУЦЕНКО повідомив журналістам, що організатором злочинного угруповання, яке виготовляло дитячу порнографію, є ректор Київської державної академії водного транспорту ім. П.Сагайдачного В.МИХАЙЛОВ.
За словами міністра, на сьогодні зібрана колосальна кількість матеріалів і доказів у цій справі, розслідуванням якої ГУБОЗ почав займатися ще восени 2004 року.
«Таким чином ми маємо певний набір доказів», - сказав Ю.ЛУЦЕНКО, додавши при цьому, що серед цих доказів є і матеріали санкціонованого прослуховування розмов членів угруповання, серед яких два уродженця Гвінеї-Бісау.
Також міністр повідомив, що сьогодні слідчим буде підписано подання на ім’я міністра освіти України з проханням відсторонити на час розслідування справи В.МИХАЙЛОВА і призначити виконуючого обов’язки керівника академії.
При цьому він висловив переконання, що такий документ буде підписаний керівництвом Міносвіти, «аби не ганьбити вуз».
Водночас Ю.ЛУЦЕНКО повідомив, що організатор ОЗУ є доктором технічних наук, має численні нагороди, зокрема, ордени, відзнаки, а також був номінантом конкурсу «Людина року». Крім того, він був «довіреною особою кандидата в Президенти Віктора ЯНУКОВИЧА в 2004 році».
Міністр також повідомив, що у справі фігурують діти 12-16 років, і є інформація про залучення до розбещення 5-6-10 річних дітей.
«За неповні три роки роботи в міліції, я ще такого бруду не чув», - сказав він, зауваживши при цьому, що, на його думку, наявність в українському суспільстві таких «аморальних типів» свідчить про те, що боротися з ними треба не лише каральними методами через прийняття більш жорсткіших законів, але й долучати до цього інші суспільні механізми, оскільки «зупинити це лише каральними заходами не можна».
