Дві третини українців підтримують люстрацію за корупційною ознакою

14:34, 07 квітня 2014
Суспільство
0 0

71% населення України вважають, що люстрація повинна стосуватись осіб, які були причетні до корупції та протиправних дій, незалежно від політичної орієнтації і часу перебування при владі.

Українці вимагають люстрації / gdefon.com

Про це свідчать результати дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», передані УНІАН.

Серед основних критеріїв, за якими повинна проводитися люстрація в Україні, більше половини опитаних (54%) назвали причетність до корупційних схем. Значно менше (10%) зазначали, що основним критерієм люстрації має бути причетність особи до політичної корупції, зміни політичної орієнтації, 7% – причетність до певної ідеології, яка, на їх думку, може шкодити країні, 6% – причетність до порушення прав людини під час недавніх акцій протесту. Водночас, 10% респондентів висловились проти проведення люстрації, оскільки вона ще більше дестабілізує ситуацію в країні. 12% – не змогли визначитись.

Читайте такожУкраїнці сказали, що для них найбільш важливе у кандидаті на виборах - опитування

Переважна більшість опитаних - 71% - вважають, що люстрація повинна стосуватись осіб, які були причетні до корупції та протиправних дій незалежно від політичної орієнтації і часу перебування при владі. Водночас, 15% опитаних виступають за проведення люстрації осіб, що були причетні до корупції та протиправних дiй у 2010 - 2014 рр. (пiд час перебування при владi Віктора Януковича та Миколи Азарова). 5% – осіб, якi були причетні до корупції та протиправних дiй протягом 2005 - 2009 рр. (пiд час перебування при владi Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко).

Читайте такожБільшість українців вважають, що антикорупційні реформи є найнагальнішими

Дослідження проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД). Терміни проведення дослідження: 21-29 березня 2014 р.

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші.

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів.

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face).

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95) становить не більше 2,2%.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter