Проректор Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ) Віталій Кухарський наголошує, що українська освіта рухається шляхом незворотної інтеграції у ЄС. У межах цього глобального процесу ЛНУ має всі шанси стати частиною елітарного сегменту європейських вишів. Про це та інші виклики української освіти в європейському освітньому просторі він розповів у інтерв'ю Online.ua.
ЛНУ може конкурувати з найкращими вишами Європи
На переконання Віталія Кухарського, показником якісної освіти та успішної євроінтеграції стане те, що у повоєнний час на навчання до Львівського національного університету імені Івана Франка приїжджатимуть студенти з Польщі, Німеччини, Словаччини, Чехії та країн Балтії.
"Ми маємо дуже гарні позиції в Україні і в Європі з квантової фізики. Зараз ми відкрили програму "Квантові комп’ютери і квантові обчислення", це дуже перспективна річ. Також у нас дуже потужні школи з хімії, фізики, математики та біотехнологій. У національному контексті ми маємо знані школи та вагомі надбання у сфері гуманітаристики, культури, історії", - розповів він.
Окрім того, саме в ЛНУ є програма подвійних (спільних) дипломів, у рамках якої вперше в Україні студенти з-за кордону приїхали до України навчатися. Ця програма реалізується разом з італійським Університетом Л’Аквіла . Це чудова практика, яка мотивувала працівників університету рухатись далі та шукати подібні варіанти підтримки магістерських програм, що стало передумовою наступних успішних проектів.
"Ми першими в Україні отримали грант за програмою Erasmus Mundus Design Measures, яка надала нам фінансову підтримку у підготовці аплікації з університетами Фінляндії та Італії, а також буквально недавно подали великий спільний проєкт із дуже класною тематикою — штучний інтелект у кібербезпеці, взявши на себе обов’язки координатора і базової інституції, яка організовуватиме магістерську програму спільних дипломів для всього консорціуму", - додав проректор.
Підрозділи ЛНУ мають самостійно розпоряджатися своїми бюджетами
Як зазначає Віталій Кухарський, колективами всередині університету повинні керувати ті, хто дійсно є лідерами цих колективів. Саме тому вкрай важливо надати автономію у визначенні і просуванні таких людей.
"Перше, що я зроблю на посаді ректора, — кожен із підрозділів отримає свої субрахунки. Це звичайна європейська практика, яка чомусь дуже складно заходить у наші університети. Але ті наші університети, які вже так зробили, зараз дуже сильно відрізняються від решти у позитивний бік у питанні мотивації працівників і у їхніх показниках", - сказав він.
За словами Кухарського, практика запровадження окремих субрахунків полягає у тому, що будь-який підрозділ, кафедра та проєкт матимуть свій бюджет і зможуть ним користуватися без зайвих бюрократичних погоджень.
"Зараз в нашому університеті факультети і кафедри не мають окремих бюджетів. Ми маємо загальний бюджет, і підрозділи отримують кошти звідти за передбаченими статтями. Тобто якісь речі ми передбачаємо, наприклад плануємо загальну закупівлю обладнання на весь університет. Але це загальне рішення університету, і декан факультету або керівник підрозділу не має на це впливу. При такому підході факультети не до кінця розуміють, чи вистачить коштів їм на лабораторію чи конкретну інфраструктурну річ, які їм критично потрібні. Я вважаю, що дуже важливо, щоб була ця децентралізація коштів. Є міф, що така автономія якось суперечить законодавству. Насправді — ні", - підкреслив Кухарський.
