Питання мобілізації розколює суспільство - є чоловіки, які воюють та є ті, хто не виходить з дому - на думку експерта, мабуть, все ж таки, треба міняти підходи. Про настрої українців щодо мобілізації та потенційні лінії розколу в суспільстві в інтерв’ю "Радіо Свобода" розповів соціолог, керівник групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Він зазначив, що тема мобілізації має щонайменше два виміри. За його словами, старше покоління переважно підтримує мобілізацію - понад 50% вважають її достатньою або навіть такою, що потребує посилення. Натомість молодь частіше оцінює її негативно, вважаючи надмірною або неправомірною за способом реалізації.
Він підкреслив, що критика здебільшого стосується не самої необхідності мобілізації, а окремих випадків її проведення, зокрема так званої "бусифікації".
Водночас, за його словами, більшість українців розуміють: без мобілізації воювати буде нікому. Тому питання полягає радше у вдосконаленні механізмів - можливо, через розвиток рекрутингу. Однак, зауважив соціолог, на четвертому році війни змінювати підходи складніше, адже суспільне ставлення вже сформоване.
Антипович також пояснив, що старше покоління менш критичне, тому що здебільшого не підлягає мобілізації. Однак сама тема впливає на рівень довіри до інституцій - зокрема фіксується певне зниження довіри до представників ТЦК та Нацполіції.
Соціолог визнав, що питання мобілізації частково розколює суспільство. Він навів приклад різних життєвих ситуацій: є чоловіки, які воюють, є ті, хто не виходить з дому; є родини загиблих і родини, де чоловіки залишаються в тилу. Такі контрасти створюють складні моральні й соціальні напруження, які суспільству доведеться поступово долати.
"…Є дружини, у яких чоловік загинув на війні, а є дружини, у яких чоловік сидить на кухні й не виходить навіть за продуктами. Усе це вже є, і в певній мірі це розділяє українське суспільство. Як одній жінці говорити з іншою жінкою? В однієї чоловік загинув, в іншої - сидить вдома. Це все тяжко. І ці питання нас чекають як суспільство. Хай буде, це війна. Ми в тому не винні. Ми і це будемо якось залагоджувати", - сказав фахівець.
При цьому він наголосив, що попри внутрішні суперечності, без резервів і кадрів на фронті неможливо чинити опір Росії.
Антипович звернув увагу, що традиційна лінія поділу "Схід-Захід" втратила актуальність. Натомість формується інший поділ - між прифронтовими регіонами та тилом.
За його словами, мешканці Харкова, Дніпра, Херсона, Миколаєва чи Одеси відчувають війну інакше, ніж жителі Львова чи Полтави. Чим ближче до лінії фронту - тим сильніше відчуття небезпеки, особливо з огляду на точність сучасних російських ударів.
Водночас мовне питання вже не є публічним фактором розколу. Українська залишається єдиною державною, а приватне використання російської мови не має такого конфліктного значення, як раніше.
"Зараз немає Сходу-Заходу у класичному розумінні, але є прифронт і все, що далі. Російська мова залишилась, але вона вже не є публічним фактором розколу. Українська - єдина державна, ніяких змін. Ті, хто хоче говорити вдома російською, залишаються, а інші критикують, тому що чотири роки війна вже триває", - підкреслив експерт.
Окремою лінією поділу соціолог назвав різницю між молоддю та старшим поколінням у баченні майбутнього. Старші українці, за його словами, демонструють більшу витривалість і впевненість у перемозі, тоді як молодь частіше висловлює песимістичні настрої щодо війни, економіки та перспектив держави.
Також він згадав ставлення до українських біженців за кордоном. За його даними, на піку до третини українців ставилися до них негативно, і нині цей показник може бути ще вищим. Водночас багато людей фізично не мають куди повертатися через зруйноване житло або окупацію територій.
Попри наявність різних ліній напруження, Антипович наголосив: жодна з них не підриває базового відчуття державності та територіальної єдності України.
Мобілізація в Україні - останні новини
Нагадаємо, міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що вже напрацьовано комплексний план щодо розв'язання проблем з самовільним залишенням частин військовослужбовцями і мобілізацією. За його словами, один із варіантів розв'язання цих проблем - більше залучення іноземців до війська.
Своєю чергою фахівець із систем РЕБ та звʼязку Сергій (Флеш) Бескрестнов розповів про план поповнення лав ЗСУ. Він вважає, що Україні потрібні пункти вербування іноземців по світу для поповнення лав ЗСУ і система роботи з іноземцями.
