REUTERS

Величезна кількість українців відправляється на заробітки в надії отримувати гідну зарплату і жити в хороших умовах, проте за фактом таку "роботу мрії" отримують одиниці, кажуть експерти. Більшість же не досягає ні першої, ні другої мети, крім того, перспектив самореалізації також практично немає ні у кого.

Самі ж заробітчани здебільшого розповідають про напружений графік роботи, після якого сил вистачає хіба що на сон, йдеться у сюжеті "5 каналу".

"Ми починаємо працювати о 6 годині ранку і закінчуємо о 4 годині вечора. З понеділка по п'ятницю це 10-ти годинний робочий день. Плюс субота в нас також робоча – з 6 до 12. Тому ти коли приїжджаєш із роботи в будень, у тебе ні бажання, ні сил ні на що, крім того, щоби покупатися, поїсти і відпочити, не залишається", – ділиться власним досвідом заробітчанин Андрій Зеланс.

Умови праці для українських працівників часто гірші, ніж на батьківщині: крім виснажливих буднів заробітчанам часто доводиться стикатися з безліччю ризиків, щодо яких роботодавці при прийомі нового співробітника мовчать. Наприклад, якщо людина ніколи не працювала в полі – тут вона теж не запрацює. Від українців, які виїжджають заробити, часто приховують умови праці, що серйозно шкодить їхньому здоров'ю.

"Постійно нових працівників потребують заводи по виробництву різної хімії. Наприклад, гелів, порошків та інших продуктів. Після такої роботи навіть у здорових людей часто виникає алергія. І вони або повертаються назад в Україну, або змінюють роботу на іншу. Через це ці заводи навмисно приховують свої справжні процеси і називають цю роботу не виробництвом пральних порошків, а, наприклад, роботою з побутовими товарами", - резюмує експерт з працевлаштування Андрій Марісюк.