Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна до кінця року не зможе на 100% виконати всі сім рекомендацій Європейської комісії щодо реформування держави, рекомендуватиме, але переговори про вступ до ЄС все одно мають початися у грудні. Очікується, що вже у жовтні Єврокомісія розпочне переговори про вступ України до Європейського Союзу. Такі переговори – дуже технічний і тривалий процес, та, водночас, дуже політизований. Україні слід вчитися на досвіді сусідів, щоб використовувати найкращі практики й уникати поширених помилок. Тож які уроки для нас важливі? 

Урок 1: Взяті зобов’язання та обіцяні реформи.

Проблеми у всіх країн останніх хвиль розширень та у чинних кандидатів надзвичайно схожі. Це - корупція, відсутність верховенства права, відсутність макроекономічної стабільності, розвинена організована злочинність та проблеми з публічним адмініструванням. Уникнути їх розв’язання не вдасться. А без суттєвого прогресу в ньому про вступ в ЄС не може йти мова.

"Проблеми у всіх країн останніх хвиль розширень та у чинних кандидатів надзвичайно схожі. Це - корупція, відсутність верховенства права, відсутність макроекономічної стабільності"

Відео дня

Урок 2: Індикатори щодо реформ мають бути чіткими.

Часом формулювання вимог з боку ЄС є доволі загальними. Умовно, якщо вимога звучить як "досягти верховенства права" - абсолютно незрозуміло, як це вимірювати. Можна працювати і десять років, і все одно розходитись у думках з ЄС щодо того, чи вимога виконана. Тож Україна має вимагати максимально чітких, недвозначних індикаторів.

Урок 3: Суперечки з країнами-членами ЄС доведеться розв’язувати.

Найкращим прикладом цього є приклад Хорватії, яка приєдналась до ЄС у 2013 році. Вона мала суперечки зі Словенією та Італією: щодо територіальних вод, рибальства, банків. І хоч зі Словенією Хорватія спір щодо розмежування територіальних вод так і не вирішила, сам факт того, що країна була готова до арбітражних процедур, дозволив зняти вето на її вступ. 

Схожий досвід врегулювання двосторонніх питань мала Словаччина, яка була вимушена закрити дві атомні електростанції, щоб подолати занепокоєння сусідньої Австрії щодо їхньої безпеки.

"Хоч зі Словенією Хорватія спір щодо розмежування територіальних вод так і не вирішила, сам факт того, що країна була готова до арбітражних процедур, дозволив зняти вето на її вступ"

З одного боку, всі ці питання – дуже політичні. З іншого – оскільки одним з наріжних принципів функціонування Євросоюзу є принципи добросусідства та регіонального співробітництва, Єврокомісія відмовляється рухатись далі без вирішення двосторонніх питань між країною-кандидатом і чинними членами. 

Чому це важливо для України? Тому що питання відносин з Угорщиною (а часом і з Румунією та Польщею) ігнорувати не вийде. Потрібно буде шукати компромісні рішення, які водночас відповідатимуть національним інтересам. Або забувати про вступ до ЄС.

Урок 4: Наявність "лобіста" всередині ЄС суттєво прискорює процес.

Досвід останніх кількох розширень демонструє, що наявність країни "важковаговика" всередині самого ЄС допомагає подолати багато перешкод. Так, найбільшими лобістами вступу Хорватії до Євросоюзу були Німеччина та Австрія, Молдову підтримує Румунія. Це означає, що Україна має розбудовувати коаліцію країн, які безумовно підтримують наш вступ до ЄС. Є сенс робити ставку на країни Центральної та Східної Європи та поглиблювати співробітництво саме з ними. 

"Україна має розбудовувати коаліцію країн, які безумовно підтримують наш вступ до ЄС. Є сенс робити ставку на країни Центральної та Східної Європи"

Урок 5: Стратегія співробітництва з країнами-кандидатами.

У цього уроку є два основних аспекти. Один стосується Західних Балкан, а інший - Молдови.

Багато країн, зокрема Австрія, Греція та Німеччина наголошують на тому, що Балкани чекають на свій вступ дуже довго, відтак, мають долучитись до ЄС раніше України. Відсутність зрозумілої стратегії відносин з кандидатами Західних Балкан не дозволяють нам ефективно працювати з цим упередженням. Необхідно чітко усвідомлювати, як ми співпрацюємо з ними, чому вчимось і чому не можна прив’язувати вступ однієї країни до швидкості прогресу інших. 

Що стосується Молдови, то тут дещо інший процес. Часом ЄС воліє приймати країни-кандидати групами. І від розвиненості співпраці в групі залежить швидкість поступу євроінтеграції. Наприклад, Словаччина дуже відставала від Польщі, Угорщини та Чехії за темпом реформ, але завдяки розвиненій співпраці в рамках формату Вишеградської четвірки змогла вступити разом з ними до ЄС. Частково це може стосуватися України і Молдови. Але у нашому випадку, скоріше, Україну можуть затримати через Молдову, оскільки наразі Молдова демонструє повільніші темпи інтеграції. Тож тут важливо як вчитися одне від одного, так і розуміти стратегію України у разі, якщо наші вступи вирішать "зв’язати". 

"Україну можуть затримати через Молдову, оскільки наразі Молдова демонструє повільніші темпи інтеграції"

Урок 6: "Берлінський процес" - шанс на цільову підтримку реформ і контроль за їх впровадженням.

Дуже цікавим є досвід Албанії, яка зайшла у так званий "Берлінський процес". Це – розподіл відповідальності за реформи у країні-кандидатці між членами ЄС. Так, у допомогу Албанії включились Австрія, Німеччина, Франція, Італія, Хорватія, Словенія та Велика Британія. Наприклад, Австрія мала моніторити успішність подолання двосторонніх спорів, залученість громадянського суспільства та допомагати з міграційними питаннями. Франція сфокусувалась на професійно-технічному навчанні і молодіжних обмінах, Італія – на застосуванні інновацій, Велика Британія – на просуванні цифрової трансформації та підприємництва. 

"Дуже цікавим є досвід Албанії, яка зайшла у так званий "Берлінський процес". Це – розподіл відповідальності за реформи у країні-кандидатці між членами ЄС"

Таким чином, одразу декілька країн-членів ЄС допомагають інтегруватись у Євросоюз. А їхня увага сконцентрована на конкретних реформах і допомагає підтримувати зацікавленість до процесу вступу як у державі-кандидатці, так і у самому ЄС. Теоретично, Україна може розглянути можливість просування схожого формату підтримки для себе. 

Урок 7: Прохання про перехідні періоди мають бути добре зважені.

Переговори мають початися ось-ось, відтак необхідно дуже чітко розуміти свої переговорні позиції. Ба більше, вони мають бути обґрунтовані. Якщо ми хочемо відстрочити запровадження акцизів на деякі товари - то на скільки і чому саме на стільки? Які економічні ефекти настануть, якщо цей період буде менший або більший? 

На додаток, варто пам’ятати, що дуже часто просити про поблажки не вийде. Адже у зворотному випадку, або ЄС буде також наполягати на поблажках для себе (наприклад, щодо української аграрної продукції, доступу до структурних фондів та переваг Спільної аграрної політики), або може запросто сказати, що ви забагато перехідних періодів просите, може, ви й зовсім не готові до вступу? Тож підходити до цього питання треба розумно. 

"Аналіз досвіду інших країн допоможе Україні пришвидшити вступ й зробити його комфортнішим та зрозумілішим"

Насправді усе згадане - лише частина труднощів, з якими може стикнутися Україна. Але це основне, що варто врахувати вже зараз. Аналіз досвіду інших країн допоможе Україні пришвидшити вступ й зробити його комфортнішим та зрозумілішим. 

Юлія Шаіпова, керівниця проектів євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення та EasyBusiness