Два президенти країн Балтії закликали союзників зробити більше, щоб підготуватися до можливої війни з Росією. Вони пропонують розглянути все - від призову на військову службу та спеціального податку на оборону до різкого збільшення військових витрат.
Як заявив очільник Латвії Едгар Рінкевич Financial Times, європейським країнам необхідно повернутися до рівня "витрат часів холодної війни" і обговорити повернення обов’язкової військової служби для збільшення живої сили оборонних сил.
"Це сталося з двох причин: по-перше, спроба навчити більше людей була справді важливою, оскільки ми вступили в геополітичну турбулентність; по-друге, у багатьох наших країнах існує величезна проблема демографії", - зазначив Рінкевич, коментуючи повернення Латвії до військової служби.
За його словами, військові начальники воліють мати повністю професійні сили, і обов’язкова служба може виявитися непопулярною, однак збройні сили по всій Європі зіткнулися з труднощами з набором кадрів. Тому призов допоможе створити більш боєздатні резервні сили для стримування Росії.
"Ніхто не хоче воювати. Але проблема в тому, що ніхто також не хоче, щоб на нього вторглися. І ніхто не хоче, щоб тут відбувалася Україна", - наголосив Рінкевич.
Його естонський колега Алар Каріс запропонував розглянути спеціальний податок для фінансування військових закупівель. На його думку, Європа повинна прагнути досягти мінімальних витрат США на оборону, що означає більш ніж подвоєння поточних рівнів.
Британський генерал Патрік Сандерс, начальник генерального штабу, закликав створити "громадянську армію", хоча влада країни цю ідею не оцінила.
Балтійські лідери були рішучими прихильниками жорсткіших санкцій проти Росії, але вони також стикаються з пильним контролем через дотримання ними узгоджених ЄС обмежень на торгівлю. Рінкевич переконаний, що потрібні додаткові заборони на товарі та нові санкції.
"Я б сказав, що більш централізований наглядовий механізм ЄС буде дуже вітатися", – додав він. Президент вважає, що блок має розглянути можливість накладення так званих вторинних санкцій на треті країни або їхні підприємства, які відмовляються виконувати заборони ЄС на експорт до Росії.
Війна Росії та НАТО
На початку року німецький Bild писав, що Бундесвер розглядає сценарій російської агресії проти країн-членів вже найближчими роками. Зокрема, вже цього року вони очікують гібридних атак з боку РФ.
Заяви про можливість великої війни лунали з боку військових та політиків низки західних країн. Нещодавно Естонія, Франція та Польща виступили із закликом про необхідність терміново підвищити оборонну готовність Європи.
У Польщі припустили, що вже у 2026-2027 році Росія може здійснити напад на Північноатлантичний альянс, країни-члени мають терміново збільшити свої витрати на оборону.
