Підпишіться на нас в Google
Президент Франції Еммануель Макрон 13 липня заявив, що Україна отримає перші винищувачі Rafale вже в 2028-2029 роках. Про те, як ці літаки посилять українські Повітряні сили та як конкуруватимуть з російськими винищувачами, УНІАН поговорив із авіаційним експертом Богданом Долінце.
Чим ці літаки принципово відрізняються від тих машин, які вже захищають українське небо? Зокрема йдеться про французькі Mirage 2000 та американські F-16?
Якщо ми говоримо про Rafale, то це сучасний літак так званого 4++ покоління. Тобто технологічно він значно сучасніший, ніж Mirage 2000, які Україна отримала раніше. Він має більш сучасну радіолокаційну систему, що дозволяє виявляти цілі і їх супроводжувати, забезпечувати ураження. Крім того він має сучасний захищений радар і бортову систему РЕБ, яка дозволяє збивати ворожі ракети та ворожі радари.
Сам літак має два двигуни, на відміну від Mirage 2000 та американських F-16, в яких один двигун. Наявність двох двигунів призводить до подорожчання вартості льотної години приблизно в півтора раза, тобто десь до 30 тисяч доларів. Це ускладнює технічне обслуговування, підготовку літака до завдань. Але тим не менше, за рахунок цього він має фактично крейсерську надзвукову швидкість – 1,4 – 1,6 Маха, що дозволяє економити паливо в цьому режимі.
По-друге, літак має більшу вантажопідйомність, тобто він фактично може завантажуватися озброєнням для виконання декількох типів місій одночасно. Зокрема, це може бути відбиття атаки повітряних цілей, а також завдання ударів по наземних цілях.
Якщо порівнювати Rafale з основними російськими винищувачами, які застосовуються у цій війні, у чому його перевага?
Основним опонентом Rafale є російський Су-35. Але він має деякі відмінності, зокрема, значно слабшу бортову радіоелектронну систему, слабший радар, який ще й менш захищений від засобів РЕБ. Якщо говорити про бортові системи РЕБ і радіоелектронної розвідки, то тут французький літак має певну перевагу, бо в нього більш сучасний технологічний РЕБ на борту.
З точки зору озброєння, в цілому воно в них схоже. Зокрема, Rafale оперує ракетами Meteor, дальність ураження яких становить до 200 км, а російський Су-35 має ракету з трохи більшою дальністю - Р-37М. Але вона є менш точною і на великій відстані не завжди ефективно влучає в ціль. Але реальні результати цих двох суден можна буде побачити лише після застосування обох машин у бойових умовах.
Наскільки Rafale складний в обслуговуванні, вибагливий до якості злітно-посадкових смуг? Чи зможе він злітати зі звичайних автомобільних доріг, як це роблять інші наші "пташки".
Оскільки цей літак має два двигуни, більш складне бортове обладнання, то він вимагає більше обладнання та способів для підготовки до вильотів, ніж шведський Gripen. Його повітрозабірники достатньо низько розміщені, що в тому числі обмежує можливості його експлуатації з так званих не підготовлених злітно-посадкових майданчиків та смуг. Тобто він вимагає смуг, схожих до тих, яких потребує F-16, там не має бути каміння, пилу. Водночас Rafale проектуються з можливістю посадки на палубу авіаносця, тому не мають таких проблем з передньою стійкою шасі, як F-16, де вона є набагато слабшою і тому вимагає дуже якісних і дуже рівних злітно-посадкових смуг.
Скільки часу може зайняти підготовка пілотів для винищувачів Rafale?
На кожен тип літака необхідно проводити спеціальну підготовку або донавчання. І Rafale тут не виняток. Якщо говорити про підготовку нових пілотів з нуля, то для цього потрібно кілька років. Якщо ми говоримо про донавчання чи підготовку пілотів, які вже мали допуск та експлуатували відповідну техніку, то це буде залежати від того, яка платформа була попередня. Для тих пілотів, які використовують Mirage 2000, термін підготовки може бути набагато коротший – до 6 місяців – ніж для тих, хто експлуатує радянську техніку, або навіть тих, хто літає на американських F-16, бо тут йдеться про рік і більше.
Наскільки складно буде Повітряним силам України одночасно утримувати та обслуговувати такий "зоопарк" машин: радянські Су/МіГ, американські F-16, французькі Mirage 2000, а тепер ще й Rafale? До того ж, є замовлення на Gripen.
Дійсно, чим більша кількість повітряних суден перебуває на озброєнні, тим суттєво дорожчою є вартість володіння ними. Це також створює додаткові складнощі з їх технічного обслуговування, ремонту, застосування. Але в нинішніх умовах Україна не має альтернативних варіантів, ми працюємо з тим, що маємо. І радянські платформи Су-25 і Су-27, які Україна мала і продовжує експлуатувати, достатньо швидко вичерпують свій льотний час. Під час війни чи після її завершення вони можуть бути дуже швидко виведені з експлуатації.
Богдан Ігорович Долінце народився в 1988 році в Києві. Отримав ступінь магістра в Національному авіаційному університеті за спеціальністю "Авіаційні та ракетно-космічні літальні апарати". Громадський діяч та експерт з авіації та інфраструктури. Головний редактор авіаційного порталу «Авіабіз». Є головою комітету авіаційного транспорту Експертної ради при Міністерстві інфраструктури.
