Підпишіться на нас в Google
Традиційна історія льодовикових періодів Землі зосереджується на коливаннях орбіти, вулканічній активності та вмісті вуглекислого газу в атмосфері. Однак вона часто не враховує Сонце, яке може впливати на клімат значно активніше, ніж вважалося раніше.
Нове дослідження центру SHIELD НАСА, опубліковане в щорічному віснику астрономії та астрофізики Annual Review of Astronomy and Astrophysics, доводить, що Сонце щонайменше тричі за останні кілька мільйонів років стикалося з крижаними хмарами газу та пилу. Щоразу масивні міжзоряні холодні хмари тиснули на Сонячну систему й послаблювали дію захисного щита Сонця.
Ці впливи відбувалися приблизно 2–3 мільйони років тому, 6–7 мільйонів років тому та 13–14 мільйонів років тому. І тоді вони суттєво змінили атмосферу Землі.
Чим важлива геліосфера
Подібно до того, як наша планета оточена атмосферою, вся наша Сонячна система увібрана всередину своєрідної атмосфери, створеної Сонцем. Це захисна оболонка, відома як геліосфера. Вона утворюється завдяки безперервним сонячним вітрам із заряджених частинок, що виходять від Сонця в усіх напрямках.
Геліосфера діє як щит, що захищає планети від міжзоряного випромінювання. За звичайних умов зовнішня межа геліосфери, де починається міжзоряне середовище, знаходиться на відстані 11 мільярдів км, далеко за орбітами зовнішніх планет. Але Сонце не стоїть на місці. Воно рухається галактикою з величезною швидкістю, несучи за собою планети, астероїди, комети та інші тіла Сонячної системи.
Коли Сонячна система проходить через певні щільні скупчення холодного водневого газу, зовнішній тиск може стискати геліосферу всередину. Використовуючи сучасні методи моделювання, дослідники показали, що під час одного з таких проходжень геліосфера зменшилася до масштабу 0,22 астрономічних одиниць, що менше за орбіту Землі навколо Сонця. Це призвело б до прямого контакту Землі з щільним міжзоряним середовищем.
Докази містять Земля та Місяць
Це твердження не є суто теоретичним. Результати моделювання збігаються з геологічними даними: елементи, що переважають у міжзоряному пилу, виявляються у зразках кернів глибоководних осадових порід, антарктичному снігу та місячних зразках у зазначені періоди часу.
Смодельовані умови показують, що Земля контактувала з нейтральними атомами водню з густиною понад 3000 частинок на кубічний сантиметр. Такий сценарій узгоджується з геологічними даними, отриманими на основі ізотопів заліза-60 та плутонію-244. Обидва ізотопи є радіоактивними і не можуть бути природними для Землі. Будь-які з них, що утворилися на нашій планеті чотири мільярди років тому, давно розпалися. Їхня присутність у стародавніх відкладах вказує на недавнє надходження з космосу.
Вплив на клімат Землі
Ці події можуть пояснити давні кліматичні закономірності на Землі. У ході моделювання було показано, що коли атмосфера Землі піддавалася впливу холодної, щільної галактичної водневої хмари, це збільшувало вміст водяної пари та змінювало динаміку верхніх шарів атмосфери, що в кінцевому підсумку змінювало умови на поверхні.
Велика кількість нейтрального водню, що утворилася в результаті зіткнення з холодними хмарами, змінила б хімічний склад атмосфери Землі. Дехто стверджує, що така висока щільність виснажила б озоновий шар у середній атмосфері й, зрештою, охолодила б Землю.
Дослідники вважають, що Земля перебувала за межами геліосфери протягом 10 000 років. Цього достатньо, щоб вплинути на клімат.
Причина льодовикового періоду
Отримані результати ускладнюють деякі поширені уявлення. Причини льодовикових періодів обговорюються вже багато років. Вчені розглядали вулканічні виверження, різні рівні вуглекислого газу в атмосфері, нахил осі Землі та мінливу тектоніку плит. Примітно, що в більшості політичних дискусій відсутнє питання про галактичну траєкторію Сонця – фактор, на який людина абсолютно не в змозі вплинути.
Подорожі нашої геліосфери через холодніші регіони галактики можуть бути ключовим чинником, що визначає деякі з давніх змін клімату Землі, зокрема й можливі льодовикові періоди. Це свідчить про те, що кліматична система Землі функціонує під впливом сил, які затьмарюють усе, що є в промисловому арсеналі. Космічне випромінювання, мінливість сонячної активності та положення Сонця в галактиці – це фактори, які кліматичні моделі часто ігнорують.
Космічні відкриття – більше новин
Нагадаємо, що астрономи заявляють, що виявили сліди потужних вітрів, здатних знищити цілі галактики. Вони можуть пояснити, чому ранній Всесвіт усіяний "мертвими" світами, хоча вони мали б рости й вступати в період розквіту.
