Внутрішня драма політики у Венесуелі і без того напружена. Двоє чоловіків називають себе президентами. Але жоден з них не може вибити з сідла іншого навіть в часи найгіршої економічної кризи в країні у сучасній історії.
Але є ще ціла низка зовнішніх гравців, зацікавлених у подальшій долі уряду країни із найбільшими у світі запасами нафти, пише Business Insider. Лише в останні дні США і Росія обмінялися грубими словами про втручання один одного у справи Венесуели.
Москва підтримує диктатора Ніколаса Мадуро в той час, як Вашингтон став на бік лідера опозиції Хуана Гуайдо. Останнього американський й інші демократичні уряди визнали тимчасовим президентом. Видання перелічує чотирьох зовнішніх гравців, які втручаються у справи Венесуали, а також причини, чому вони так роблять.
Читайте такожПротестувальників у Венесуелі почали чавити бронеавтомобілями (відео 18+)
Росія вклада мільярди доларів у Венесуелу і енергетичні угоди з нею. Кремль хоче або захистити ці активи, або використати їх для впливу на новий уряд, який потенційно може прийти після повалення режиму Мадуро. Але крім цього Росія принципово виступає проти будь-якої зміни режимів, які підтримують США. У Венесуелі вона бачить такий же шанс ускладнити ситуацію, як і в Сирії, де Вашингтон не проявляв рішучості. Росія вже відправила своїх солдатів у Венесуелу. Зрештою, їй не обов'язково, щоб Мадуро лишився на посаді президента. Головне, щоб Кремль мав вирішальне слово у тому, що станеться далі.
Куба підтримує режим в Каракасі, перш за все, з ідеологічних причин, але не лише. Є й цілком прагматичні. Безкоштовні поставки венесуельської нафти лишаються важливими для підтримки життєдіяльності кубинської економіки. За це Куба роками відправляла у Венесуелу лікарів, вчителів і агентів розвідки для підтримки соціалістичних поплічників у Каракасі. Якщо режим Мадуро впаде, поставки нафти припиняться. І "острів свободи" теж опиниться в скрутному становищі.
Читайте такожВенесуела стала останньою битвою між США і Росією - Politico
У США стара школа бійців Холодної війни на зразок радника президента з питань національної безпеки Джона Болтона бачать шанс повалити велику соціалістичну силу і таким чином натиснути на Кубу і Нікарагуа. Останні дуже залежать від венесуельської нафти. Але є й внутрішньополітичний вимір. Дональд Трамп хоче зберегти голоси консервативних кубинських і венесуельських виборців у Флориді. Цей штат може зіграти вирішальну роль у його переобранні на другий термін в 2020 році.
Китай же у цій ситуації прагне зберегти свої гроші. Десятиліття тому Венесуела була найбільшим у Південній Америці одержувачем китайського фінансування й інвестицій. Але Пекін в останні роки припинив вкладати у Каракас, оскільки політичні підходи Мадуро підірвали економітку і нашкодили видобутку нафти, в який китайський уряд найбільше інвестував.
Пекін досі підтримує Мадуро у тому, що називає незаконною спробою Вашингтона повалити його режим. Але Китай також підтримує відносини з Гуайдо, який напряму просив китайську сторону про підтримку. Китай хоче гарантій, що позичені ним гроші повернуться. Він хоче вести прагматичний бізнес з будь-ким, хто очолить Венесуелу.
