Майже рефлекторно російські державні телеканали звинуватили серіал HBO «Чорнобиль» у так званій «русофобії». Це ілюструє нездатність прийняти погляд зі сторони, а також стару брехню і новий історичний біль.
Про це пише Neue Zürcher Zeitung. Хто найбільше критикує Росію? Хто «поливає» її грубими словами й жорсткими скаргами? Це роблять самі ж росіяни. Все погано і все не так: відключення води на літо, довгі місяці без ліфта, який постійно ремонтують, розбиті вулиці, лікарні без усього необхідного, уряд і сам Володимир Путін. Це «тема номер один» всіх коротких розмов в країні. Однак, про це говорити можна лише росіянам.
Читайте такожWashington Post: Урок катастрофи на Чорнобильській АЕС досі не засвоєний
Щойно іноземець приєднається до критики, настрій змінюється миттєво. Відключили воду на літо? Завжди так було! Це не погано, можна нагріти собі каструлю. Ліфт довго не ремонтують? Можна й пішки пройти, нічого страшного. Розбиті вулиці й дороги? Їх просто дуже повільно ремонтують. В лікарнях бракує всього необхідного? Нічого, зате є дуже хороші приватні клініки. А Путін? «У нас нікого кращого немає», - кажуть росіяни.
Швейцарське видання пише, що все це рефлекси, які практикували в часи СРСР: зовнішні точки зору завжди засуджувалися, адже ніхто не хоче, щоб йому показували дзеркало. Майже всі шукають схвалення. Будь-яку критику потрібно заперечувати.
Новий серіал про катастрофу на Чорнобильській АЕС у Росії сприйняли, як так звану «західну пропаганду, яка промиває мізки молоді й штовхає нас на неправильний шлях» в часи СРСР. Видання нагадує, що фільм HBO розповідає про перші дні після вибуху реактора у квітні 1986 року, значною мірою дотримуючись реальних фактів. Однак, це все ж таки художній фільм. І головні події розгортаються у вигаданій драмі, яка нехтує певними деталями. При цьому акцент робиться на одній дійовій особі, яка стає основою художнього сюжету, якого в реальності не існувало.
«Ми одержимі тим, що не хочемо бути приниженими», - говорить серіал, в якому демонструється конфлікт між особистим і державним, між людиною і загрозливими для життя умовами.
Читайте такожThe Atlantic: «Чорнобиль» нагадує, як світу пощастило з розпадом СРСР
Це речення багато говорить про радянських лідерів у часи катастрофи на ЧАЕС. Правда для них була найгіршим, що може статися. Вони дбали більше про власну репутацію, ніж про людське життя.
«Коли будемо повідомляти громадськість, нам варто сказати, що атомна станція нещодавно була відремонтована, щоб не виставити наші технології в поганому світлі», - йшлося в протоколі засідання політбюро ЦК КПРС від 29 квітня 1986 року, яке пройшло під головуванням Генерального секретаря Михайла Горбачова. Зустріч відбулася через три дні після аварії.
Однак, фраза про «одержимість» підкреслює і суть сучасної Росії, яка пояснює російське ставлення до серіалу. Державні аналітичні центри й ЗМІ ретельно вишукують найдрібніші помилки, щоб звинуватити сценаристів у некомпетентності. Засклені балкони? Будинки, утеплені скловатою? Ці американські дурні поняття не мають про життя в СРСР. Державна «Российская Газета» назвала серіал про Чорнобиль «100%-ю русофобією». А газета «Аргументы й Факты», яка належить міській раді Москви, описала фільм як «стіну брехні».
Але, як зауважує швейцарське видання, що про «Чорнобиль» у Росії говорять, перш за все, тому, що йому вдалося змусити росіян свідомо подивитися на своє минуле. І це те минуле, яке з ідеологічних причин змушували забути, в якому критична оцінка завчених гасел могла стати небезпечною для життя. Сценаристи серіалу допомогти росіянам вибратися з-під інформаційного саркофага, — вважає експерт «Московського центру Карнегі» Андрій Колесніков.
Інтерес до Радянського Союзу і його історії включно з темними сторінками обумовлений в «Чорнобилі» не ностальгією за колишньою імперією. Автори фільму емоційно далекі від таких сентиментів. Він продиктований спробою зрозуміти, як люди з радянським минулим стали такими, якими вони є сьогодні. Деякі російські коментатори умисне заперечують будь-яку таку спробу. Тут спрацьовує концепція «свій-чужий», згідно з якою «нашим» можна безумовно вірити, а «чужим» - ні, тому що вони ж чужі. І ця концепція досі користується успіхом в Росії включно з її політичним життям.
Росіяни ставлять питання: «Чому в нас не зняли такий серіал?». І вони самі знають відповідь. Тому що на деякі теми досі накладене табу, і вони піддаються цензурі. Тому що свобода слова і творчості в Росії обмежена. Автори «Чорнобиля» показали в серіалі навіть Горбачова. Російські телеканали не наважаться на таке. У фільмі показана повільна евакуація із зараженої радіацією зони. В ньому радянська травма брехні, яка породжує страх навіть сьогодні й викликає рефлекс спротиву: «Ви, іноземці, не можете нас критикувати!».
