Ілюстрація REUTERS

Доходи від нафти створили сучасну Росію. Тепер ціни на неї різко обвалилися. Як Москва буде розбиратися з цією проблемою?

Угода між ОПЕК включно з Саудівською Аравією з одного боку й Росією з іншого розвалилася шостого березня. Причиною стало те, що сторони не дійшли згоди щодо відповіді на епідемію коронавірусу, - пише Forbes. Коли ціни на нафту впали, Москва почала наполягати, що вона здатна з усім розібратися. Російське міністерство фінансів запевнило, що країна зможе витримати 6-10 років при ціні 25-30 доларів за барель. І якщо буде треба, то можна взяти кошти з Фонду національного добробуту РФ, який станом на перше березня мав у розпорядженні 150 мільярдів доларів.

Читайте такожОбвал цін на нафту. Катастрофа для Росії та благо для інших країн?

Відео дня

Але ситуація абсолютно протилежна до тієї, яка спостерігалася на початку століття, коли барель коштував рекордні 147 доларів. То було також десятиліття, коли Володимир Путін консолідував свою популярність як президент Росії.

«Стрімке зростання цін на сировину після виборів у 2000 році закріпило систему Путіна й продемонструвало здатність економіки Росії швидко рости», - сказав науковий співробітник програми з питань Росії й Євразії Chatham House Джон Лоф.

Видання пише, що Лоф спостерігав за цими російськими змінами зблизька. Адже в 2003-2008 роках він був менеджером з закордонних справ у компанії «ТНК-BP». Росіяни ставали багатшими зі зростанням доходів від нафти й газу. Політичні активи Путіна теж зростали разом цінами на нафту.

«Гадаю, без тих доходів система Путіна не змогла б закріпитися так, як вона закріпилася», - сказав Лоф.

Читайте такожПадіння рубля: у телевізорах росіянам не розповідають про цифри й звинувачують у всьому арабів

Але нафта впливала не лише на внутрішню політичну ситуацію в Росії. Росія все більше усвідомлювала силу енергетичного інструменту. Вона хотіла відновити міжнародний вплив. І в якийсь момент у Москві зрозуміли, що у Росії є ресурси, які потрібні світу. Це зіграло ключову роль у тому, яку позицію країна зайняла в часи президенства Путіна.

«Важко уявити, що Росія була б досить впевнена чи щоб у неї були гроші для анексії Криму і вторгнення в Україну в 2014 році. Вона б навряд чи вторглася в Сирію, щоб врятувати режим Башара Асада, якби у неї не було грошей, отриманих завдяки світовій спразі до нафти», - пише видання.

Всі ці авантюри, а особливо анексія Криму, стали причиною появи західних санкцій проти Москви. Деякі спостерігачі припускають, що, вірогідно, Росія тепер сподівається на появу проблем для американських виробників сланцевого газу в США через падіння цін. Росія не дозволила б ситуації погіршуватися, якби у неї не було плану. Здається, вона вірить, що здатна витримати шторм. Принаймні, заяви міністерства фінансів говорять саме про це.

Читайте такожОбвал світових цін на нафту: експерт розповів, чи готова Україна до нової кризи

«Популярність Путіна була збудована, по-перше, на підвищенні рівня життя вдома, а по-друге на військових успіхах за кордоном. Перше почало розвалюватися. Поки не зрозуміло, чи подальші військові кампанії зможуть це компенсувати», - йдеться в статті.

Навіть після шокового падіння цін важко передбачити появу такої кризи, яка змогла б підірвати президенство Путіна.

«Наразі паніки немає. Однак, низькі ціни впродовж тривалого періоду вплинуть на державні витрати, а саме на обіцянки Кремля покращити інфраструктуру й збільшити соціальні витрати», - сказав Лоф.

В часи затримок зарплат це може мати політичні наслідки. Але, збудувавши свою популярність завдяки зростанню цін на нафту, адміністрація Путіна, здається, підготувалася до того, що може статися після їхнього різкого скорочення теж.