Про це заявив відомий американський сенатор і екс-кандидат на посаду президента США Джон Маккейн в інтерв`ю німецькому виданню Spiegel, передає РІА Новости.
«Знаючи, як розгнівалась Ангела Меркель, йому слід вибачитися», - наголосив сенатор.
Читайте також: Керрі: США продовжать співпрацювати з Німеччиною, щоб залагодити скандал зі стеженням
На думку Маккейна, в американської розвідки не було підстав прослуховувати телефони Меркель, оскільки у США є безліч інших способів одержати важливу інформацію у союзників.
«Причина криється в тому, що вони могли це зробити. Іншими словами, люди, озброєні передовими технічними можливостями ... вони сиділи і думали: адже «ми можемо це зробити, і вони зробили це», - повідомив він і зауважив, що конгрес США має лише обмежені можливості контролювати ситуацію в роботі розвідувального співтовариства.
Маккейн також вважає, що керівник АНБ Кіт Александер повинен залишити свою посаду. «Звичайно, йому слід піти у відставку, інакше його необхідно звільнити. Командувач корпусу морської піхоти звільнив кілька генералів за помилки в системі безпеки афганської бази. Нагадайте мені, коли в цьому місті (Вашингтоні) когось звільняли за провали», - підкреслив він.
Як повідомляв УНІАН, скандал навколо прослуховування американськими спецслужбами телефонів громадян європейських країн, а також провідних європейських політиків нещодавно розгорівся з новою силою на тлі переданих Едвардом Сноуденом свіжих даних, згідно яких США збирали дані про дзвінки не тільки звичайних людей, але й глав як мінімум 35 держав.
Так, з`явилася інформація, що мобільний телефон канцлера ФРН Ангели Меркель спецслужби США прослуховували з 2002 року і що співробітники АНБ тільки з 10 грудня минулого року по 8 січня нинішнього перехопили 70,3 млн. телефонних розмов французів і 60 млн. телефонних дзвінків іспанців.
Президент США заявив, що часто просто не знав про ці дії розвідки. Проте співробітники АНБ опинилися обурені позицією Обами, оскільки він, за їхніми словами, був чудово про все обізнаний, а зараз «кидає їх напризволяще, намагаючись відмежовуватися від «викриттів» Сноудена».
