Віце-міністр торгівлі та інтеграції Казахстану Кайрат Торебаєв оголосив про заборону експорту до РФ 106 товарів, які можуть бути використані у війні. І хоча Міністерство торгівлі країни пізніше спростувало цю заяву, в Казахстані дійсно згадали про експортний контроль за товарами подвійного призначення.
Власне кажучи, активність Путіна у Центральній Азії і поїздки до Бішкеку, активізація взаємодії протягом останнього року, постійні особисті зустрічі з лідерами азійських країн вказують на те, що цей канал для Росії є доволі важливим. Це питання не лише геополітичного домінування у цьому регіоні, а підтвердження своєї імперської ідентичності за рахунок країн-сателітів, не тільки через енергоносії, а і подвійний імпорт (постачання компонентів для озброєння в обхід санкцій, - УНІАН).
Цей подвійний імпорт є критичним для РФ. Саме через Казахстан та Киргизстан йдуть основні товарні потоки з Китаю. Це - ворота з обходу санкцій.
Вважати, що Казахстан має політичну волю повністю вийти з цього процесу, я б не став
Тому в роботі з цими країнами можна згадати і візит спеціальних представників від ЄС та США, саміт ЄС-Центральна Азія, який відбувся цього року, візити так званих ревізорів від ЄС та США в основні столиці та декларація про те, що країни опиняться в "чорному списку", якщо продовжать подвійний імпорт. Ну, і Казахстан публічно, через президента Токаєва сигналізував Заходу, що не збирається бути територією обходу санкцій Росією.
Проте, варто зазначити, Росія активно використовує ці ворота. Використовує можливості для обходу санкцій через казахських чи киргизьких двійників своїх компаній. Це стосується товарів подвійного призначення, військової техніки, комплектуючих, електроніки, обладнання для нафтогазового комплексу.
Звісно, там, де західні інституції ловлять за руку Казахстан, вони запроваджують обмеження та закривають паралельний імпорт групи товарів. Але вважати, що Казахстан має політичну волю повністю вийти з цього процесу, я б не став. Тому що казахи та киргизи на цьому трафіку непогано заробляють. Наприклад, таким чином вони вибивають собі преференції від Москви, торгуючись, зокрема в частині модернізації свого ВПК, закупівлі озброєння, створення умов для експорту енергоносіїв. І показники товарообігу Митного союзу зараз вже не на користь Росії, а на користь азійських країн. Вони заробляють на цій інтеграції. Росія змушена платити, оскільки потребує подвійного імпорту.
Казахстан обмежує імпорт чутливих товарів до РФ, якщо "ловлять за руки", однак не збирається його повністю забороняти
Таким чином, повністю вибити Казахстан з цієї історії не вдасться, але крок за кроком певні товарні позиції для Росії закриваються.
Вважаю, що той "мікроскоп", який зараз спрямований на трафік через Казахстан та Киргизстан, є дуже важливим. Необхідна взаємодія України та Заходу, і потрібні не лише попередження, а і санкції стосовно казахських компаній. Поки що до санкційних списків Захід не вдавався. Але напівнатяк-попередження - і казахи роблять заяву про митне регулювання.
Тобто, Казахстан обмежує імпорт чутливих товарів до РФ, якщо "ловлять за руки", однак не збирається його повністю забороняти. Однак слід максимально виводити Центральну Азію з-під економічного та військово-політичного впливу РФ. Частково це вдається за рахунок заміщення РФ Китаєм. Захід не є там таким гравцем як Китай. І поки Китай грає спаринг-партнера РФ, то Центральна Азія намагається на цьому балансувати.
Проте, якщо буде прискіплива увага і зараз відкриються можливості транскаспійських енергопроводів, транспортних коридорів через Азербайджан та Туреччину це диверсифікує енергетичні ризики. Тому що зараз споживачами казахської нафти є РФ та Китай. Якщо ж буде вихід для Кашагана (родовище нафти у Казахстані, - УНІАН) через Азербайджан і далі на Захід, то, відповідно, і готовність Астани то дій "недружніх", як їх характеризує російський МЗС, буде більшою, і таким чином буде зменшуватися кількість товарних позицій для подвійного імпорту.
Однак поки в регіоні буде інтерес Китаю, повністю прибрати країни Центральної Азії зі схем подвійного імпорту буде неможливо.
Віталій Кулик, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства
